Міністерство освіти і науки України 

 

 

В начале было Слово,

 и Слово было у Бога,

 и Слово было Бог.

 Притч 8:22; 1Ин 1:1–2

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ

ОНАЗ ім. О. С. Попова

на 2014-2020 рр.

КОНВЕРГЕНЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ АКАДЕМІЇ

В  ДОСЛІДНИЦЬКО-ВИРОБНИЧИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

                                                                  УЗГОДЖЕНО

                                                                  на засіданні

                                                                 Вченої ради ОНАЗ

                                              ім. О.С. Попова

                                                        протокол № 3

                                                                                    від 28 листопада 2013  р.

 

 

Одеса 2013


ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………………………………………………………………… 5
КОНЦЕПТУАЛЬНІ НАПРЯМИ РОБОТИ ОНАЗ ім. Попова……………………………………………………………………………. 9
НАПРЯМ 1. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ (СУЯ) ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ В ОНАЗ ім. О.С. Попова………………………………………………………………………………………………………………………………………………… 9
1.1 Впровадження системи управління якістю…………………………………………………………………………………………. 9
1.2 Заходи розвитку СУЯ в ОНАЗ ім. О.С. Попова………………………………………………………………………………………. 10
НАПРЯМ 2. РОЗВИТОК ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ І ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА АКТИВІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ОСНОВА ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ………………………………………………………………………………………………………………………………………………… 14
2.1 Пріоритети розвитку інфокомунікаційної науки……………………………………………………………………………………. 15
2.2 Складнощі перетворення Академії на принципово новий навчальний заклад – галузевий університет та позитивні перспективи такого перетворення…………………………………………………………………………. 16
2.3 Доцільність інтеграції усіх науково-дослідних та проектних інститутів галузі зв’язку на базі ОНАЗ…………………………………………………………………………………………………………………………………………………….. 16
2.4     Переорієнтація наукових досліджень на пріоритети визначені Міжнародним союзом електрозв’язку (МСЕ) та Всесвітнім поштовим союзом (ВПС)……………………………………………………………………………… 18
НАПРЯМ 3. КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ІНЖЕНЕРНОЇ

ОСВІТИ В ГАЛУЗІ ЗВ`ЯЗКУ………………………………………………………………………………………………………………….

20
3.1 Інтеграція різних освітніх систем…………………………………………………………………………………………………….. 20
3.2 Формування банку знань та умінь у фахівців……………………………………………………………………………………….. 22
3.3 Розвиток галузевих стандартів нових напрямів та спеціалізацій………………………………………………………………. 24
НАПРЯМ 4. СТВОРЕННЯ НА БАЗІ АКАДЕМІЇ ГЛОБАЛЬНОГО

ЦЕНТРУ З УКРІПЛЕННЯ ДОВІРИ ДО ІКТ ТА ЗАХИСТУ ДІТЕЙ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ …………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

25
4.1 Вклад ОНАЗ ім. О.С. Попова до міжнародного співробітництва з захисту дітей у мережі Інтернет…………………………………………………………………………………………………………………………………………………… 25
4.2 Основні задачі Глобального центру з укріплення довіри до ІКТ……………………………………………………………….. 26
НАПРЯМ 5. СПІВПРАЦЯ ІЗ МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ГАЛУЗІ ЗВ`ЯЗКУ……………………………………………………………………………………………………………………………………………. 27
5.1 Міжнародний союз електрозв’язку………………………………………….. 28
5.2 Регіональна співдружність у галузі зв’язку………………………………… 29
5.3 Розвиток науково-технічного співробітництва з іншими

міжнародними організаціями……………………………………………………..

30
НАПРЯМ 6. ІНФОРМАТИЗАЦІЯ АКАДЕМІЇ ТА РОЗВИТОК ОПЕРАТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯК ФАКТОРИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ…………………………………………………………………….. 32
6.1 Розвиток парку комп’ютерної техніки та мережної інфраструктури……. 32
6.2 Впровадження системи електронного управління навчальним закладом  «е-Академія»…………………………………………………………………………… 33
6.3 Розвиток операторської діяльності…………………………………………. 34
НАПРЯМ 7. УДОСКОНАЛЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ДОСЯГНЕНЬ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ РОЗДІЛІВ КОНЦЕПЦІЇ ОНАЗ ІМ. О.С. ПОПОВА НА 2007-2014 ТА ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАДАЧІ на 2013-2018 рр… …………………………………………………….. 35
7.1 Основні досягнення  Академії з навчально-методичної

та організаційної роботи за період 2007-2013 р. …………………………………

 

35

7.1.1 На міжнародному рівні……………………………………………………. 35
7.1.2  На державному рівні………………………………………………………. 36
7.1.3 На академічному рівні…………………………………………………….. 38
7.2  Концептуальні задачі вдосконалення підготовки фахівців……………….. 39
7.3 Перелік першочергових заходів з формування навчальних планів підготовки інженерів на базі 4-х річного терміну бакалаврату……………… 40
7.4 Перелік першочергових заходів з формування навчальних планів підготовки інженерів на базі 4-х річного терміну бакалаврату……………… 41
7.5 Оновлення обладнання лабораторії фахової підготовки. Впровадження новітнього обладнання………………………………………………………….. 42
НАПРЯМ 8. ІНТЕГРАЦІЯ ОНАЗ У СВІТОВИЙ ОСВІТНІЙ ТА НАУКОВИЙ ПРОСТІР…………………………………………………………. 44
8.1Розбудова освітньо-наукової співпраці з провідними зарубіжними ВНЗ-партнерами, які готують студентів за аналогічними напрямами ……………. 45
8.2  Інтеграція українських студентів у світовий  науково-освітній

простір (створення умов для забезпечення студентської мобільності)………

46
8.3 Розбудова співпраці з міжнародними організаціями, науковими центрами,  фондами, телекомунікаційними фірмами  тощо (особливо в плані розбудови прикордонного та транскордонного співробітництва)……………. 46
8.4  Презентаційно-іміджеві та рейтингові заходи…………………………….. 47
8.5 Залучення на навчання до ОНАЗ іноземних громадян…………………….. 47
8.6 Мультилінгвістична змістовна лінія………………………………………… 48
8.7 Соціо- та мультикультурна змістовна лінія………………………………… 48
НАПРЯМ 9. НАВЧАЛЬНО-НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ІНФОКОМУНІКАЦІЇ» – ІНСТРУМЕНТАРІЙ РЕАЛІЗАЦІЇ  НЕПЕРЕРВНОЇ СТУПЕНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ……………………………….. 49
9.1   Зв’язок знань та умінь, що входять до програм підготовки фахівців…….. 49
9.2  Новітні технології забезпечення навчального процесу…………………… 50
9.3  Неперервна практична підготовка  фахівців……………………………….. 51
9.4. Використання матеріально-технічної бази Комплексу…………………… 52
НАПРЯМ 10. ВПРОВАДЖЕННЯ IT-ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ВИРІШАЛЬНИЙ ФАКТОР РЕАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ ………………… 52
НАПРЯМ 11. ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СУЧАСНОСТІ У КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГУМАНІТАРНО-ТЕХНІЧНОЇ ЕЛІТИ……………………………………………………………… 54
11.1 Зростання соціальної і професійної мобільності людей………………….. 55
11.2 Демократизація суспільних відносин……………………………………… 56
11.3 Формування моделі діяльності інженера і визначення ролі і місця основних компонентів  її структури……………………………………………. 57
11.4 Формування громадських позицій молоді в інформаційному суспільстві…………………………………………………………………………. 57
11.5 Впровадження заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання………………………………………………………………………….. 59
11.6 Громадянсько-правове виховання…………………………………………. 60
11.7 Впровадження заходів, спрямованих на інтелектуально-духовне та естетичне виховання……………………………………………………………..  

60

11.8 Фізичне виховання та пропаганда здорового способу життя……………. 60
11.9 Органи студентського самоврядування……………………………………. 61
НАПРЯМ 12. ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ АКАДЕМІЇ ……. 62
НАПРЯМ 13. ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ЗА НАПРЯМАМИ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 0509 – РАДІОТЕХНІКА, РАДІОЕЛЕКТРОННІ АПАРАТИ ТА ЗВ`ЯЗОК, ЯК ЛОКОМОТИВ КОНВЕРГЕНЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНДУСТРІЇ (ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ) У ГАЛУЗЬ ЗВ`ЯЗКУ…………………………………………. 65
13.1 Зміст ядерного ядра інформаційних технологій…………………………. 65
13.2 Вимоги до мінімального об`єму знань для курсу  “Інформаційні технології” для непрофільних напрямів………………………………………… 66
13.3 Розподіл загального навчального часу при 2-ворічній  підготовці магістрів з напрямів  0509 – Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв’язок з конвергенцією ІТ………………………………………………………. 68
13.4 Вимоги до рівня підготовки магістрів з напрямів галузі 0509 “Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв`язок” при конвергенції ІТ…….. 69

 


 

Человек может нормально мыслить

длительное время только при условии

 непрекращаемого информационного

 общения с внешним миром.             

Академик А.Н. Берг

ВСТУП

У сучасному суспільстві все більше розвиваються інформаційно-комунікаційні технології. Домінуючою тенденцією розвитку світової цивілізації в ХХІ ст. є перехід  до нового типу соціальної організації суспільства, яке має інформаційну та мережну природу, – до відкритого інформаційного суспільства. Наслідки інформатизації, що набула глобальний характер, торкаються усіх форм життя суспільства, стають все більше значущими. Формується єдиний інформаційно-комунікативний простір.

Для сучасного суспільного розвитку характерно: збільшення ролі інформації та знань у житті суспільства; зростання частки інформаційних і телекомунікаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті; створення глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їх потреб в інформаційних продуктах і послугах; визначення сучасного господарського прогресу, перш за все, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій і пов’язаних з ними галузей промисловості.

В інформаційному суспільстві проходить процес адаптації системи освіти до змін, що відбуваються. Це знайшло своє відображення в розумінні таких процесів і переході до зміни основної парадигми освіти. Основними цілями радикальних змін у системі освіти інформаційного суспільства є:

–          перехід  від навчання у закритому освітньому середовищі до навчання в «мережах знань» відкритого освітнього середовища;

–          створення знань шляхом впровадження сучасних інформаційних технологій;

–          формування системи безперервної освіти.

Природно, що Одеська національна академія зв’язку ім. О.С.Попова, як частина суспільства, не лишається осторонь від цих процесів. Стратегічною метою Академії є вихід на рівень світових стандартів та інтеграція у світовий науково-освітній простір.

Для цього Академія здійснює модернізацію системи освіти у контексті європейських вимог, все більш наполегливо працює над практичною реалізацією положень Болонської декларації. Сьогодні, як ніколи, зрозуміло, що освіта, особливо в області математики, природних наук і техніки, необхідна для формування кваліфікованих кадрів, які є конкурентоздатними в умовах цифрової економіки. Тому найважливішою задачею Академії є досягнення високої якості освіти, забезпечення об’єктивного і прозорого контролю знань і компетентності випускників.

Таким чином, найближчі задачі Академії визначаються вимогами Європейської інтеграції вищої школи (Болонською декларацією) – процесом, що пов’язаний з кардинальними змінами світового розвитку, з переходом до нових наукоємних технологій, які використовують комп’ютерну техніку і телекомунікації, що сприяє створенню відповідних умов для входження у світове інформаційне суспільство та розширенню доступу до світових інформаційних систем і ресурсів.

Академія, використовуючи можливості, визначені законодавством (автономність, самоврядність, можливість самостійно визначати зміст навчального процесу та здійснювати міжнародну діяльність), з метою сприяння європейській інтеграції і розвитку інформаційного суспільства в Україні, ставить перед собою наступні задачі:

–                     ініціювання і стимулювання досліджень проблем інформатизації та інформаційного суспільства;

–                     організація системи відкритої освіти, включаючи інтерактивні дистанційні технології у мережі навчальних закладів галузі;

–                     сприяння розповсюдженню сучасних електронних засобів навчання, інтеграції їх з традиційними навчальними посібниками;

–                     завершення організації електронної бібліотеки і забезпечення доступу до розміщення в ній освітніх ресурсів;

–                     сприяння розвитку єдиної телекомунікаційної освітньої мережі в галузі та регіоні;

–                     удосконалення та розвиток системи підготовки, перепідготовки фахівців в області інформаційно-комунікаційних технологій;

–                     моніторинг інформаційних ресурсів галузі, регіону, міста;

–                     створення центрів інформаційної та науково – методичної підтримки навчального процесу;

–                     впровадження міждисциплінарних програм навчання;

–                     розробка та вдосконалення механізмів переходу до кредитно-модульної системи організації навчального процесу;

–                     розширення асортименту освітніх послуг;

–                     створення власної системи контролю якості освіти;

–                     проведення фундаментальних і прикладних навчальних досліджень, орієнтованих на галузь зв’язку та сферу інформатизації;

–                     модернізація навчально-виховного процесу з метою формування у студентів активної громадянської позиції, національної самосвідомості;

–                     співробітництво із зарубіжними вищими навчальними закладами з метою сприяння процесу входження України в Європейське та Світове Співтовариство.

Проте, телекомунікаційна сфера здійснює не лише технологічну функцію, яка полягає в обслуговуванні технічного прогресу в області інформатизації суспільства, але й соціальну функцію – забезпечує зв’язки між людьми, організаціями, державними установами; економічну функцію – насичення інформацією господарюючих об’єктів для прийняття управлінських рішень; політичну функцію – розповсюдження інформації державних органів управління, політичних партій та рухів, засобів масової інформації, тобто забезпечення органів влади необхідними даними для керування країною, у тому числі забезпечення національної безпеки.

А це означає, що сучасні вищі навчальні заклади, які готують виробничі та наукові кадри з напряму «Телекомунікації» не можуть і не повинні обмежуватися лише цим одним напрямом. Сучасному громадському запиту на різноманітність освітніх послуг в інформаційному суспільстві, які дозволяють навчатися неперервно, забезпечувати широкі маси людей можливістю отримання післявузівської та додаткової освіти більшою мірою відповідає вищий навчальний заклад, що має статус галузевого дослідницько-навчального технічного університету зв’язку та захисту інформації. Це багатопрофільний навчальний заклад з великим вибором навчальних програм у найрізноманітніших галузях знань (телекомунікації, економіка, соціологія, політологія, держуправління тощо).

Особливе місце в інформатизації університетської освіти займає нова технологічна сфера дистанційного навчання, яка відповідає принципу відкритості вищої освіти. Ця технологія може забезпечити якісно інший підхід до освітнього процесу.

Дистанційна форма навчання передбачає організацію навчального процесу за допомогою сучасних засобів зв’язку та комунікацій, наприклад, таких як комп’ютерні мережі, супутниковий зв’язок, найновіші аудіо- та відеотехнології, що є значно економніше традиційних форм навчання.

Ефективною є також змішана форма навчання. За наявності технологічної бази дистанційної освіти, суміщення форм навчання може забезпечити грандіозні результати. Студенти навчатимуться правильно організовувати процес отримання знань, отримуватимуть досвід роботи з новими технологіями та зможуть набути навичок, наближених до реальних, за допомогою ігрових засобів інформаційних систем підтримки освітнього процесу. Більше того, за допомогою дистанційної освіти студенти зможуть отримувати навички роботи з новими технологіями, вивчати демонстраційні версії різних інформаційних продуктів й отримувати знання від визнаних фахівців у цій практичній і теоретичній області.

Логічно, що центром організації такого навчання повинен бути вищий навчальний заклад, що має у своєму розпорядженні найсучасніші інформаційно-комунікаційні технології та технології освіти, – галузевий дослідницько-навчальний технічний університет зв`язку та захисту інформації.

Якісний рівень фундаментальної та професійної підготовки фахівців, об’єктивні показники науково-педагогічної діяльності, які забезпечує Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова,  дозволять їй і в нових умовах змінити свій статус та стати галузевим дослідницько-навчальним технічним університетом зв’язку та захисту інформації.

 

КОНЦЕПТУАЛЬНІ НАПРЯМИ РОБОТИ ОНАЗ ім. Попова

на 2013-2018

Есть в мире множество миров:

Есть мир друзей и мир врагов,…

Но есть один особый мир

В котором качество кумир.

Нет ничего ценнее  тут,

Чем вдохновение и труд,

И нет важнее здесь идей,

 Чем делать лучше жизнь людей.

Камета П.Я.

 

НАПРЯМ 1

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ (СУЯ) ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ В ОНАЗ ім. О.С. ПОПОВА

 

1.1  Впровадження системи управління якістю

 

Система управління якістю – це освітній процес, основною продукцією якого є освітні послуги. Навчально-методична та інтегрована продукція на базі науково-технічної продукції та освітніх послуг нами ототожнюється з допоміжною продукцією, що забезпечує необхідний рівень якості результатів освітнього процесу.

На перших етапах розроблення СУЯ було систематизовано бізнес-процеси, виходячи з цілей, сформульованих керівництвом академії, сформовано структуру документації СУЯ, визначено етапи та запропоновано календарний план розробки документації СУЯ для досягнення цих цілей. Зокрема, розроблено схему взаємодії процесів СУЯ та документованих описів процесів, що описують процеси СУЯ (рис. 2).

Згідно з рекомендаціями ДСТУ ISO 9001:2009 процеси, необхідні для системи управління якістю, повинні охоплювати процеси управлінської діяльності керівництва (відповідальність керівництва), забезпечення ресурсами (менеджмент ресурсів), процеси життєвого циклу продукції (бізнес-процеси) і вимірювання.

До блоку процесів «Управління освітньою і науково-дослідною діяльністю»  в концепції було віднесено:

–         маркетинг;

–          проектування та розробка навчальних програм певного освітнього рівня;

–         довузівська підготовка;

–         прийом абітурієнтів / студентів;

–         ліцензування та акредитація;

–         управління навчальним процесом;

–         реалізація навчальних програм певного освітнього рівня;

–         виховний процес;

–         міжнародна діяльність у сфері освіти;

–         науково-дослідна діяльність;

–         створення умов для працевлаштування випускників;

–         післядипломна освіта;

–         підготовка кадрів вищої кваліфікації тощо.

На рис. 1 подано схему взаємодії процесів СУЯ в ОНАЗ ім. О.С. Попова

 

 

1.2 Заходи розвитку СУЯ в ОНАЗ ім. О.С. Попова

 

З огляду вищезазначеного, основні заходи розвитку та підвищення конкурентоспроможності ОНАЗ ім. О.С. Попова у сфері управління якістю вищої освіти на 2013 – 2018 рр. подамо у вигляді таблиці (табл.1).

 

Таблиця 1. Планування шляхів розвитку та підвищення конкурентоспроможності ОНАЗ ім. О.С. Попова

Зміст основних

завдань програми

Показники

виконання завдань програми

Терміни

виконан-ня

Відповідальні

за виконання завдань

1

2

3

4

1. Створення довгострокової клієнтської бази, як основи ефективної ринкової стратегії та професійного портрету фахівця 1.1 Розробка моделі професійного портрету фахівця

2014

Проректор з навчальної роботи, директори ННІ
1.2 Розробка методики формування моделі професійного портрета фахівця для спеціальностей (побудова оптимального професійного портрету)

2014

Проректор з навчальної роботи, директори ННІ
1.3. Розробка методики формування реального професійного портрета фахівця (портрет певного студента)

2014

Проректор з навчальної роботи, директори ННІ
1.4. Розробка методики прийняття управлінських рішень для підвищення якості підготовки фахівців

2014

Проректор з навчальної роботи, представник керівництва з якості

 

2. Автоматизація процесів управління навчальною та навчально-методичною діяльністю академії, оптимізація інформаційних потоків з метою підвищення якості управлінських рішень 2.1. Розробка механізму централізації звітності та оптимізації комунікацій при її формуванні

2014

Проректор з навчальної роботи, представник керівництва з якості

 

2.2. Введення первинної інформації в АС «Управління якістю ОНАЗ» та її актуалізація (первинними документами про працівників)  2013-2014 Проректор з наукової роботи, керівники структурних підрозділів
2.3. Розвиток інформаційних систем, що забезпечують автоматизацію основних процесів управління

2031-2015

Проректор з наукової роботи, керівники структурних підрозділів
2.4. Стандартизація параметрів первинної інформації в різних інформаційних системах. Взаємообмін інформацією між структурними підрозділами

Йде постійно

Проректор з наукової роботи, керівники структурних підрозділів
2.5. Введення ключових показників результативності (ефективності) діяльності структурних підрозділів

2014

Проректор з навчальної роботи, представник керівництва з якості

 

2.5. Розробка та впровадження механізму електронного документообігу в академії

2013

Проректор з наукової роботи, керівники структурних підрозділів
3. Створення координаційної ради з управління якістю вищої освіти 3.1 Координація діяльності ВНЗ в сфері управління якістю вищої освіти з урахуванням вимог роботодавців

2013-2015

Проректор з навчальної роботи, представник керівництва з якості
3.2. Моніторинг та консалтинг створення, запровадження та підготовки до сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001:2003 систем управління якістю ВНЗ

2014-2016

Проректор з навчальної роботи, представник керівництва з якості

 

3.3. Оцінка ефективності функціонування систем управління якістю ВНЗ

2015-2018

Проректор з навчальної роботи, представник керівництва з якості
4. Забезпечення повномасштабного функціонування системи управління якістю як механізму контролю та оптимізації процесів управління 4.1. Удосконалення системи внутрішнього аудиту процесів з обов’язкових для СУЯ і з найбільш актуальних для академії процесів

відповідно графіка

Проректор з навчальної роботи, представник керівництва з якості, група внутрішніх аудиторів, уповноважені з якості структурних підрозділів
4.2. Щорічні опитування основних роботодавців про ступінь їхньої задоволеності якістю підготовки випускників.

щорічно

4.3. Щорічні опитування викладачів і студентів з метою виявлення ступеня їх задоволеності освітнім процесом в академії.

щорічно

4.4 Щорічний технічний нагляд за СУЯ

щорічно

4.5. Підтвердження сертифіката СУЯ в 2016 р.

2016

4.6. Систематична актуалізація складу уповноважених з якості та їх навчання.

Формування та впровадження системи зворотного зв’язку зі споживачами послуг (внутрішні та зовнішні клієнти: навчаються, роботодавці, співробітники академії, ін клієнти)

відповідно графіка

“Науку часто смешивают  со знанием –

  это грубое недоразумение :

наука есть не только знание,

 но и сознание, т.е. умение

 пользоваться знанием как следует”.

В. Ключевский

НАПРЯМ 2

РОЗВИТОК ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ І ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА АКТИВІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ОСНОВА ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ

Стрімкий розвиток сучасних технологій створив одну з найважливіших умов розвитку будь-якої галузі  в сучасному світі – інтенсивне використання наукових знань. Розбудова постіндустріального інформаційного суспільства стала одним з пріоритетів розвитку України на найближчі десятиріччя. Інформація та знання стають стратегічними ресурсами держави, масштаби використання яких стали порівнюваними з використанням традиційних ресурсів, а доступ до них – одним з основних факторів соціально-економічного розвитку. Постійно зростаюча роль цього фактора, як засобу прискорення темпів глобальної інтеграції в економіці та інструмента впливу на масову свідомість, культуру та міжнародні відносини, дозволяє говорити про те, що людство вступило в нову стадію свого розвитку – в епоху інформаційного суспільства або, як її ще називають, епоху «суспільства знань».

Ключову роль в формуванні інформаційного суспільства відіграють телекомунікаційні технології, визначальні темпи та якість їх побудови. Створення сучасної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури слід розглядати як найважливіший фактор підйому національної економіки, росту ділової та інтелектуальної активності суспільства, зміцнення міжнародного авторитету країни.

Телекомунікаційні мережі сьогодні, більше, ніж просто середовище передачі сигналів, вони розвиваються і наповнюються новими компонентами. Йде активна конвергенція телекомунікаційних та інформаційних технологій, з’являються все нові й нові технології та обладнання, існуюча інфраструктура галузі зв’язку потребує суттєвого удосконалення.

Вирішення цих проблем під силу вітчизняним вченим – зв’язківцям, але за умов термінової перебудови організації наукових досліджень та безпосередньо освітніх і наукових організацій, в напряму посилення інноваційної складової досліджень та розробок, які мають бути спрямовані на економічне зростання країни, а також через інтеграцію із виробничою діяльністю.

 

2.1 Пріоритети розвитку інфокомунікаційної науки

 

Ключові пріоритети розвитку науки та роль вищих навчальних закладів визначились історично з часів оголошення незалежності України. Зміст наукових досліджень, що виконувався ВНЗ, був тісно пов’язаний із розробкою та впровадженням технологій та обладнання для вітчизняної промисловості. Сьогодні, коли виробництво обладнання на основі вітчизняних технологій майже припинилося, а надання послуг перейшло в комерційну площину, ОНАЗ ім. О.С. Попова, зустрілася із цілою низкою нових проблем:

–   швидке старіння матеріально-технічної бази за рахунок прискорення темпів впровадження нових технологій;

–   згасання зв’язку між науковими дослідженнями та реальним виробництвом;

–   складність залучення до викладання фахівців, які мають практичні знання та досвід роботи із сучасними технологіями;

–   відмова галузевих підприємств в організації баз виробничої практики або низька якість практичної підготовки на підприємствах з огляду на неможливість допуску студентів до реалізації бізнес-процесів підприємства.

Для подолання зазначених проблем Академія ставить перед собою три ключових завдання:

1.        Перетворення Академії на принципово новий навчальний заклад – галузевий університет.

2.        Об’єднання на базі Академії всіх науково-дослідних та проектних інститутів, що працюють у  галузі зв’язку.

3.        Переорієнтація наукових досліджень на пріоритети, визначені Міжнародним союзом електрозв’язку та Всесвітнім поштовим союзом.

 

2.2 Складнощі перетворення Академії на принципово новий навчальний заклад – галузевий університет та позитивні перспективи такого перетворення

 

Основним призначенням академії, як галузевого університету стане забезпечення кадровим потенціалом підприємств, що відносяться до галузі зв’язку та сфери інформатизації. Основною відмінністю такого навчального закладу від інших має стати:

–   переважна орієнтація на проблеми галузі зв’язку при проведенні наукових досліджень;

–   можливість запровадження самостійного виробництва або надання послуг у галузі зв’язку з метою організації баз для проходження практичної підготовки для студентів та викладачів навчального закладу;

–   наявність додаткових механізмів оновлення матеріально-технічної основи баз практичної підготовки.

Реорганізація Академії в галузевий університет дозволить:

–   створити при навчальному закладі низку навчально-науково-виробничих центрів, які забезпечуватимуть надання всього спектра послуг галузі зв’язку (телефонний зв’язок, доступ до мережі Інтернет, мобільний зв’язок, поштовий зв’язок, проектні та монтажні роботи тощо) із залученням до цього процесу викладачів та студентів закладу;

–   забезпечити участь викладачів та студентів у організації надання реальних послуг в рамках лімітованих за призначенням та обсягом ліцензій, наданих навчальному закладу на безоплатній основі за умов додержання ліцензійних умов;

–   створити потужну лабораторну базу за рахунок використання в навчальному процесі реальних виробничих об’єктів;

–   покращити рівень виконання проектів національного масштабу в галузі зв’язку;

–   підвищити рівень практичної підготовки викладачів навчального закладу.

 

2.3 Доцільність інтеграції усіх науково-дослідних та проектних інститутів галузі зв’язку на базі ОНАЗ

 

Основною метою такого об’єднання є вирішення питання збереження наукового потенціалу науково-дослідних інститутів і забезпечення його подальшого посилення. Шляхом досягнення цієї мети може стати активне залучення науковців науково-дослідних інститутів до освітнього процесу в академії.

Академія ставить перед собою мету здійснити приєднання до себе державних підприємств «Одеський науково-дослідний інститут зв’язку», «Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення» та «Державний інститут з розвідування і проектування об’єктів зв’язку», «Укрзв’язокпроект» з утворенням на базі реорганізованих підприємств відокремлених структурних підрозділів.

Зазначений крок дозволить створити потужний навчально-науково-виробничий центр на базі об’єднаних організацій, що відкриє нові можливості для:

–   започаткування та реалізації проектів національного масштабу й забезпечення, таким чином, фінансування наукової діяльності;

–   оптимізації структури та удосконалення управління галузевою наукою;

–   забезпечення узгодженості досліджень й уникнення дублювання деяких функцій;

–   вирішення питання розширення бази для проведення наукових досліджень, практичної підготовки та підвищення кваліфікації викладачів і студентів Академії;

–   створення єдиного фонду нормативних документів, а також бібліотеки наукових досліджень у галузі зв’язку;

–   проведення модернізації лабораторної бази науково-дослідних інститутів шляхом створення спільних із профільними кафедрами лабораторій;

–   підсилення наукової школи, що поєднує в собі кращих представників Академії та галузевих наукових інститутів;

–   підвищення ефективності використання площ наукових підприємств через створення нових кафедр, розгортання нових науково-навчально-виробничих центрів і лабораторій;

–   зменшення витрат на ліцензування та забезпечення ефективної участі в роботі міжнародних організацій;

–   оптимізації процесу організаційного забезпечення наукової діяльності у сфері зв’язку з істотним зменшенням кількості  адміністративного персоналу;

–   виведення наукового обслуговування галузі на якісно новий рівень;

–   зростання заробітної плати науково-педагогічного персоналу за рахунок виконання педагогічного навантаження науковцями інститутів та збільшення обсягів виконання госпрозрахункових науково-дослідних робіт педагогічним персоналом Академії.

 

 

2.4   Переорієнтація наукових досліджень на пріоритети визначені Міжнародним союзом електрозв’язку (МСЕ) та Всесвітнім поштовим союзом (ВПС)

 

Маючи статус члена Сектора розвитку Міжнародного союзу електрозв’язку та практично єдиним вищим навчальним закладом України, що готує фахівців для галузі поштового зв’язку, Академія має провести повну переорієнтацію наукових досліджень на пріоритети, визначені Стратегічним планом МСЕ визначеним Резолюцією 71 (Перегл. Гвадалахара, 2010 г.) та ключовими напрямками розвитку ВПС.

Зокрема проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень має бути спрямоване на:

1.        Створення потенціалу (технологічного, кадрового тощо) з метою подолання «цифрового розриву», в тому числі:

–   проведення фундаментальних досліджень (напівпровідникових пристроїв, електромагнітного поля, систем квантового передавання інформації тощо) з метою створення фізичної основи для розвитку нових телекомунікаційних технологій;

–   розвиток та впровадження нових ефективних телекомунікаційних технологій UA-ITT та ЕХ;

–   реалізацію Національного проекту «Відкритий світ», яким передбачено поєднання всіх загальноосвітніх навчальних закладів України до єдиного телекомунікаційного середовища;

–   розробку методів аналізу людського потенціалу, вивчення здібностей та властивостей людей.

2. Розвиток широкосмугового зв’язку, в тому числі:

–   розвиток методів визначення найбільш перспективних технологій побудови телекомунікаційних мереж;

–   реалізацію стратегій розвитку мереж широкосмугового зв’язку національного масштабу;

–   розвиток методик проектування телекомунікаційних мереж.

3. Створення сприятливого середовища для розвитку ринку телекомунікацій, в тому числі:

–   розвиток державного регулювання в галузі зв’язку та сфері інформатизації;

–   розробка нових методів тарифоутворення та моделей взаємоз’єднання операторів телекомунікацій;

–       створення та розвиток фондів універсальних послуг.

4. Дослідження показників електрозв’язку/ІКТ та визначення індексу розвитку ІКТ, в тому числі:

–   дослідження соціально-політичних аспектів розвитку інформаційного суспільства;

–   проведення соціологічних досліджень у галузі зв’язку та сфері інформатизації;

–   розвиток методів контролю якості телекомунікаційних послуг.

5.  Перехід до цифрового радіомовлення та керування використанням спектра, в тому числі:

–   розвиток новітніх технологій  у аудіовізуальних системах та службах;

–   розробка методів і засобів електромагнітного моніторингу;

–   впровадження цифрового радіомовлення в межах реалізації стратегії розвитку Концерну радіозв’язку, радіомовлення та телебачення.

6.  Укріплення довіри при використанні електрозв’язку/ІКТ, в тому числі:

–   створення нових технологій та систем технічного та криптографічного захисту інформації;

–   реалізація соціальних проектів у сфері захисту дітей в онлай-середовищі;

–   розвиток методів протидії кіберзлочинності.

7.  Розвиток електрозв’язку в надзвичайних ситуаціях, в тому числі:

–   розробка та впровадження телекомунікаційних механізмів організації ситуативних комп’ютерних мереж для забезпечення роботи кризових центрів у польових умовах;

–   розвиток телекомунікаційних мереж силових структур (Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України тощо);

–   створення технологічної бази для впровадження в Україні єдиної системи екстреної допомоги населенню.

8.  Дослідження проблем, пов’язаних із зміною клімату, в тому числі:

–   розробка систем моніторингу на основі оброблення супутникових даних дистанційного зондування;

–   розробка систем оповіщення населення із використанням телекомунікаційних мереж.

9.  Розвиток систем та мереж поштового зв’язку, в тому числі:

–   розвиток науково-теоретичних основ функціонування мереж і систем поштового зв’язку;

–       розробка методів оптимізації мереж поштового зв’язку;

–       впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у поштовий зв’язок.

 

Невозможно решить проблему

 на том же уровне,

 на котором она возникла.

 Нужно стать выше этой проблемы,

 поднявшись на следующий уровень.

Альберт Эйнштейн

НАПРЯМ 3

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД

ДО ІНЖЕНЕРНОЇ ОСВІТИ В ГАЛУЗІ ЗВ`ЯЗКУ

3.1 Інтеграція різних освітніх систем

 

Глибока інтеграція різних освітніх систем і сучасних індустрій економічної діяльності, на жаль, може перетворити припустиму інтернаціоналізацію освітніх програм у процес їх денаціоналізації, що може стати непоправним фактором втрати добрих історичних традицій вітчизняної освіти, яка має відомі й ефективні педагогічні й освітні напрацювання за останні кілька сотень років.

Таким чином, доцільно в національних східнослов`янських системах вищої освіти сформувати національну компоненту. Вона повинна увібрати в себе найсучасніші розділи наук, які опановує науково-технічне світове співтовариство, щоб унеможливити відставання сучасної освіти від сучасних досягнень, як у теорії, так і в упровадженні їх у життя. Розвинена міжнаціональна компонента навчальних програм зробить вітчизняних випускників конкурентоспроможними на ринках інших держав і залучить до навчання в наших країнах іноземців не тільки з економічних міркувань.

Міжнаціональна компонента здатна сприяти використанню суспільством, що розвивається, загальнолюдських досягнень цивілізації, піднімаючи на новий рівень освіченість, культуру й духовність нації.

Змістовно міжнаціональна компонента – це не тільки й не стільки існування в навчальному плані нових сучасних дисциплін, глибоких навчальних програм, іноземних викладачів, студентських практик за кордоном, а й наявність ознак і якостей сучасної організації  та здійснення навчального процесу, що робить сам вищий навчальний заклад по суті сучасним, з гарною якістю навчання.

Ці ознаки зумовлюють упровадження міжнародних стандартизованих систем моніторингу якості освіти; орієнтацію роботи вищих навчальних закладів на наукові досягнення й інновації  як джерело фінансування і навчальної роботи, і закладу в цілому; подальшу демократизацію системи його керування; ефективнішу комп`ютеризацію та інформатизацію діяльності закладу, спеціальностей, факультетів, кафедр; одночасне підвищення рівня фундаменталізації навчання і професіоналізації випускників.

Інженерна (технічна) освіта, безумовно, має розвиватися як складова міжнаціональної компоненти, як імператив участі держави в сучасних технологічних досягненнях людства. Технічна освіта, ґрунтовна, не кон’юнктурна, інтернаціональна, спирається на фундаментальні закони природознавства, вона розвиває систему пріоритетів і різнобічність особистості.

До цих складних питань варто додати низку соціальних проблем, що обов`язково супроводжують вищу освіту як гарант демократичного суспільства в розвинених державах. Головні з них – мобільність студентів, викладачів як реалізація їхнього права на вільний вибір навчального закладу інваріантно щодо держав і державних кордонів; проблема працевлаштування випускників як найважливіше завдання й мета вищої школи; привабливість для майбутнього студента освітніх послуг, що оцінюється фізичною особою як наявність гідних рівнів життя й економіки в державі, де вона розраховує одержати вищу освіту; відсутність міжнаціональних і міжетнічних конфліктів, повага до світових та європейських цінностей тощо.

Розвинена міжнаціональна компонента водночас повинна зберігати кращі риси національної системи вищої освіти, що особливо актуально, обов`язково та навіть є першочерговим для професійної освіти наших країн.

Інтегральною характеристикою освітньої системи в контексті висловленого може бути такий її параметр, як “якість освіти” – наріжний камінь усіх освітніх систем.

Якість освіти – системна категорія, тому доцільні поняття “якість навчання ”  та “якість підготовки”.

Наполегливе прагнення покращити якість вищої освіти є зрозумілим і виправданим. Адже накопичені недоліки помітні неозброєним оком: надмірна кількість напрямів підготовки і спеціальностей, репродуктивна, а не креативна технологія навчання, недостатньо підготовлений абітурієнт, неконструктивна мотивація молоді до набуття вищої освіти, стагнація економіки, надмірна кількість вищих навчальних закладів.

На вході та виході чотириполюсника, яким є система вищої освіти, існує безліч проблем, що, звичайно, нею самою не вирішуються, але вони визначають, можливо, 90% причин її недоліків, решта проблем – компетенція самої системи освіти.

 

 

3.2 Формування банку знань та умінь у фахівців

 

Для того, щоб інноваційний процес здійснювався, ми повинні не тільки розуміти набір певних інноваційних ідей, але й прийняти ї як факт те, що вони протилежні й протистоять колишній сформованій теорії та практиці. Тому наша мета –  показати, що за своїм психологічним змістом компетентнісний підхід покликаний не доповнити або покращити сформовану педагогічну практику, а передбачає її кардинальну зміну.

У компетентнісному підході ключовими є поняття “компетенція” і компетентність. Сьогодні існує багато наукової літератури, присвяченої їх аналізу, тому ми не будемо на цьому зупинятися, тільки зазначимо, що далі ці поняття будуть використовуватися у досить розповсюдженому тлумаченні (хоча існують і  інші, так само обґрунтовані трактування ). На наш погляд, поняття “компетенції” відображає переважно соціальний бік діяльності суб`єкта й фіксує коло заданих ззовні і запропонованих цілей і способів діяльності. Так, у професійній діяльності компетенція суб`єкта визначається посадовими обов`язками й посадовою інструкцією, а в системі освіти – цілями навчальної діяльності суб`єкта освіти та навчальним планом. Таким чином, компетенція відображає цільовий бік соціальної діяльності суб`єкта, роблячи її більш визначеною і, водночас, обмеженою. Із цього погляду психологічний зміст поняття компетенції становлять:

–       процеси прийняття суб`єктом ззовні заданих цілей;

–       процеси трансформації ззовні заданих цілей у цілі й завдання власної діяльності;

–       процеси самовизначення суб`єкта стосовно заданих цілей діяльності.

Поняття “компетентності” відображає внутрішній бік діяльності суб`єкта з реалізації тих цілей, які задані в понятті компетенції. Тому найбільш обґрунтованим поняттям компетентності ми вважаємо її визначення як здатності суб`єкта до вирішення класу завдань.

Це визначення компетентності виводить нас у три можливі площини аналізу: перша частина визначення – здатність суб`єкта, вона є власне психологічною характеристикою компетентності; друга частина – вирішення завдань – виводить на праксеологічну (діяльні сну) складову; третя частина – клас завдань – виводить на культурологічну складову.

Побудова нової економіки потребує формування в країні цілісної системи ефективного перетворення нових знань у нові технології, продукти і послуги, що знаходять своїх реальних споживачів на національних або глобальних ринках, тобто потребує розробки ефективної національної інноваційної системи (НІС).

Згідно з Концепцією розвитку національної інноваційної системи, затвердженої Кабінетом Міністрів України 17 червня 2009 р., НІС – це сукупність законодавчих, структурних і функціональних компонентів (інституцій), які задіяні у процесі створення та застосування наукових знань та технологій і визначають правові, економічні, організаційні та соціальні умови для забезпечення інноваційного процесу.

Розвиток “нової економіки” в Україні та прискорена її інтеграція у світовий економіко-політичний простір висувають нові завдання щодо модернізації національної інноваційної системи, наукової , науково-технічної й інноваційної діяльності, адекватного вдосконалення механізмів державного регулювання її функціонування.

Однією з важливих підсистем НІС є підсистема освіти, головним призначенням якої є формування конкурентоспроможного, висококваліфікованого фахівця з професійними та життєвими компетенція –  ми, що відповідають потребам сучасного розвитку національної економіки. Тому основними завданнями розвитку цієї підсистеми НІС Концепція визначає:

–       Забезпечення інноваційної спрямованості системи освіти на підставі  підвищення рівня комп`ютеризації  ВНЗ; активізації науково-технічної та інноваційної діяльності ВНЗ та збільшення обсягу її бюджетного фінансування; утворення інноваційних структур у системі освіти; реформування системи освіти з урахуванням вимог європейських стандартів і збереження культурних та інтелектуальних національних традицій.

–       Підвищення результативності вітчизняного сектору наукових досліджень і розробок з метою посилення його ролі у забезпеченні інноваційного розвитку національної економіки.

–        Забезпечення розширеного відтворення знань на основі інтеграції діяльності ВНЗ, академічних та галузевих наукових установ шляхів підвищення рівня фондоозброєності державного сектору наукових досліджень і розробок; концентрації ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності; посилення взаємодії освіти та науки, створення університетів дослідницького типу на базі провідних ВНЗ; стимулювання процесу підвищення кваліфікації, розвиток системи дистанційного навчання.

Це означає, що домінантною в реорганізації вищої школи України в ХХІ столітті стає система інноваційного потенціалу ВНЗ, інтеграції нових організаційних форм інноваційних процесів у освіті на основі їх дифузії  в  систему державних, наукових, ринкових і суспільних інститутів.

Вітчизняна вища школа – це величезний резерв для проведення повномасштабної та результативної інноваційної діяльності. Це пов`язано з такими її властивостями:

–  розподілом ВНЗ по всіх регіонах України;

–  високим науково-технічним потенціалом вищої школи;

–  універсальністю системи вищої освіти, її міжгалузевим характером: наукові школи ВНЗ України спрямовані на вирішення проблем і завдань розвитку практично всіх галузей економіки країни;

–  взаємодією вищої школи через її випускників зі всіма регіональними і галузевими структурами;

–  гнучкістю системи вищої школи.

 

 

3.3 Розвиток галузевих стандартів нових напрямів та спеціалізацій

 

У зв`язку з тим, що ІТ-технології, визнані ефективним фактором економічного розвитку держави, є локомотивом розвитку багатьох сучасних індустрій, що забезпечують інформаційний обмін, Академія планує розширення напрямів підготовки з інфокомунікацій за рахунок суміщення  галузей знань:

6.050102 – комп`ютерна інженерія;

6.050103 – програмна інженерія;

Також передбачається відкриття 3-х спеціалізацій на базі бакалаврату 6.050901 Радіотехніка, створених згідно договорів Міністерства  надзвичайних ситуацій з ОНАЗ ім. О.С. Попова:

–  Радіоелектронний моніторинг надзвичайних ситуацій;

–  Системи зв`язку з рухомими об`єктами;

–  Безпроводові інфотелекомукаційні технології.

Для успішної підготовки фахівців згідно умов договорів з МЧС планується розробка відповідних освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм.

 

 

Компьютер, как каждый работник,

 подвержен действию Принципа Питера.

Если он выполняет хорошо свою работу,

 его продвигают по должности и

поручают ему все более ответственные

 дела, пока он не достигнет своего

 уровня некомпетентности.

Лорен Питер

НАПРЯМ 4

СТВОРЕННЯ НА БАЗІ АКАДЕМІЇ ГЛОБАЛЬНОГО ЦЕНТРУ

З УКРІПЛЕННЯ ДОВІРИ ДО ІКТ ТА ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

4.1 Вклад ОНАЗ ім. О.С. Попова до міжнародного співробітництва з захисту дітей у мережі Інтернет

 

Починаючи з 2006 року основоположна роль МСЕ полягає в укріпленні довіри і безпеки при використанні інформаційно-комунікаційних технологій. Глави держав і урядів і інші світові лідери, які брали участь у ВСІС, а також Держави – Члени МСЕ доручили МСЕ вжити конкретних заходів, спрямованих на обмеження погроз і незахищеності, пов’язаних з інформаційним суспільством.

Повноважна конференція Міжнародні спілки електрозв’язку доручила директорові Бюро розвитку електрозв’язку надавати підтримку зусиллям держав-членів МСЕ, що вживаються на національному та регіональному рівнях, із створення потенціалу для захисту від кіберзагроз.

Також, Повноважна конференція, відзначивши нагальну необхідність і загальну потребу в захисті дітей від експлуатації та від впливу небезпек і обману при використанні Інтернету або ІКТ, а також високі темпи розвитку, різноманітність і поширення доступу до ІКТ у всьому світі, зокрема до Інтернету, закликала вжити на міжнародному рівні попереджувальні заходи з метою захисту дітей в онлайновому середовищі.

Проведені в Академії міжнародні семінари (“Комплексні аспекти захисту дітей в мережі Інтернет” та «Сучасні методи боротьби з кіберзлочинністю») дозволили виділити основні проблеми на шляху зміцнення довіри і захисту дітей в мережі Інтернет характерні для країн, що розвиваються. Зокрема, учасники семінарів зазначили: важливість міжнародного співробітництва з метою обміну досвідом та вдосконалення засобів захисту дітей в мережі Інтернет; необхідність вироблення єдиних підходів до формування бази даних рекомендованих і заборонених для дітей ресурсів мережі Інтернет, а також доцільність вивчення можливості створення на базі МСЕ центру по розповсюдженню рекомендованих і заборонених для дітей ресурсів мережі Інтернет, а також списків для блокування спаму.

Зважаючи на ці обставини, а також на те, що академія стала переможцем у конкурсі Форуму Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства (WSIS) з проектом Створення безпечного Інтернет-простору для навчальних закладів ”, який було визнано одним найбільш видатних досягнень у встановленні з’єднань в світі  академія ставить собі за мету створення на її базі Глобального центру по укріпленню довіри до ІКТ та захисту дітей в мережі Інтернет (далі – Центр).

 

4.2 Основні задачі Глобального центру з укріплення довіри до ІКТ

 

Основними завданням Центру мають стати:

1. Інформування про проблеми та консультування з питань захисту дітей в мережі Інтернет (співпраця з INHOPE та іншими організаціями з метою підвищення оперативності реагування на скарги про протиправне контенті; проведення під егідою МСЕ Регіональних форумів і навчальних семінарів з питань захисту дітей у мережі Інтернет; надання інформації представникам Адміністрацій зв’язку, правоохоронних органів, освітніх установ і приватного сектора про поточний стан нормативно-правової та організаційно-технічної бази в галузі захисту дітей у мережі Інтернет тощо).

2. Оцінка підготовленості вчителів та батьків і їх сертифікація (розробка та підтримка навчального дистанційного курсу безпечного користування ресурсами мережі Інтернет; організація процесу тестування дітей, батьків, вчителів, представників правоохоронних органів, мережевих адміністраторів тощо; видача сертифікатів, які можуть бути враховані керівниками підприємств (директорами шкіл, ректорами ВНЗ і т.д.) при працевлаштуванні вчителя, мережного адміністратора тощо, а також батьками при прийнятті рішень про режим доступу дитини до мережі Інтернет тощо).

3. Актуалізація та розповсюдження списків блокування доступу до нецільових ресурсів мережі Інтернет, а також списків рекомендованих ресурсів (створення та підтримка автоматизованої системи розповсюдження характерних для певного регіону образів «чорного» і «білого» списків як для окремих організацій (ВНЗ, шкіл, державних установ і приватних компаній), так і для постачальників рішень з фільтрації контента (виробники антивірусів, міжмережних екранів і т.д.); створення та підтримка системи експертного оцінювання та каталогізації ресурсів мережі Інтернет; вироблення критеріїв експертного оцінювання та залучення (на конкурсній основі) експертів для оброблення інформації про найбільш відвідувані користувачами ресурси).

4. Підтримка бази даних про доступні технічні рішення обмеження доступу до нецільових ресурсів і надання рекомендацій про застосування того чи іншого рішення для кожного конкретного випадку (збір інформації про доступні технічні рішення обмеження доступу до нецільових ресурсів мережі Інтернет, тестування існуючих рішень та підготовка оглядів, створення і підтримка єдиної бази даних з інформацією про існуючі (рекомендовані) технічні рішення; створення та підтримка автоматизованої системи вибору оптимальної (для конкретної організації) системи фільтрації контента; забезпечення допомоги при установці конкретних технічних рішень.

5. Надання прямої технічної допомоги щодо організації системи обмеження доступу до нецільових ресурсів підприємствам і організаціям (встановлення, налаштування та віддалений супровід систем фільтрації нецільового контенту для спеціалізованих організацій (ВНЗ нетехнічної спрямованості, школи, інтернати, дитячі сади і т.д.); навчання персоналу Адміністрацій зв’язку, Управлінь освіти тощо питань установлення, настроювання і підтримки відповідних рішень; розробка та підтримка інформаційних ресурсів з питань захисту дітей у мережі Інтернет, а також організація освітніх курсів у рамках шкільних та університетських програм під питанням фільтрації небажаного контенту) .

 

 

Люди одиноки, потому что вместо

 мостов строят стены.

Стройте мосты от человека к человеку,

  разумеется разводные.

Станислав Ежи Лец

 

НАПРЯМ 5

СПІВПРАЦЯ ІЗ МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ГАЛУЗІ ЗВ`ЯЗКУ

Розвиток міжнародної діяльності є одним з ключових пріоритетів Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова. Маючи статус члена Сектору розвитку ОНАЗ ім. О.С. Попова активно співпрацює із Міжнародним союзом електрозв’язку (МСЕ), Регіональною співдружністю в галузі зв’язку (РСЗ) та іншими міжнародними організаціями.

5.1 Міжнародний союз електрозв’язку

 

Серед основних стратегічних пріоритетів співпраці із цією організацію слід відзначити такі:

1.       Розширення площі для презентації та обговорення власних наукових здобутків, та вплив на світові пріоритети розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

2.       Залучення іноземних інвестицій та грантів (у тому числі індивідуальних) на проведення перспективних досліджень.

3.       Збільшення внутрішньодержавного та міжнародного іміджу, а також отримання додаткових коштів від комерціалізації переваг, що надає членство у Секторах МСЕ.

Для реалізації першого пріоритету академія ставить собі за задачу на Всесвітній конференції з розвитку електрозв’язку (ВКРЕ) 2014 року отримати для свого представника статус доповідача (або віце-доповідача) з одного з перспективних питань Дослідницьких комісій Сектору розвитку МСЕ, а на ВКРЕ 2018 року отримання для свого представника статусу голови (або віце-голови) однієї з Дослідницьких комісій Сектору розвитку. З цією метою академія має забезпечити активну участь своїх представників у роботі Дослідницьких комісій, як в межах зібрань доповідачів, так і безпосередньо беручі участь у їх засіданнях.

Також в межах цього пріоритету Академія має продовжувати практику організації на власній базі міжнародних семінарів, що організовує МСЕ, в кількості не менш ніж два семінари на рік з найбільш актуальних напрямів, що визначені Стратегічним планам МСЕ на найближчі роки. В свою чергу, представники Академії мають брати активну участь у заходах, що організовує МСЕ, як в СНД, так і в інших регіонах.

З метою залучення іноземних інвестицій та індивідуальних грантів на проведення перспективних досліджень Академія ставить собі задачу на ВКРЕ 2014 року забезпечити просування нової регіональної ініціативи зі створення Центру з укріплення довіри до ІКТ та захисту дітей в мережі Інтернет, а також з підтримки регіональних ініціатив висунутих іншими Державами-членами або членами Секторів регіону СНД у разі їх відповідності науковим пріоритетам академії.

Також для досягнення прогресу з цього пріоритетного напряму Академія має регулярно проводити аналіз внесків, що презентуються на засіданнях Дослідницьких комісій Сектору розвитку та спираючись на них через Зональне відділення МСЕ для країн СНД щорічно надавати пропозиції до Оперативного плану діяльності Сектору за напрямами, за якими може надати експертів для залучення у відповідних проектах.

Для збільшення внутрішньодержавного та міжнародного іміджу, а також отримання додаткових коштів від комерціалізації переваг, що надає членство у Секторах МСЕ, Академія ставить собі за мету отримати особливий статус – Офіційного представника МСЕ в Україні. Отримання такого статусу передбачає просування нової резолюції на ВКРЕ 2014 року з подальшим розширенням на інші сектори під час Повноважної конференції 2018 року. Отримання нового статусу дасть можливість Академії співпрацюючи із Зональним відділенням МСЕ для країн СНД проводити семінари, виставки, презентації, що спрямовані на збільшення кількості Членів Секторів МСЕ, здійснювати координацію роботи Членів Секторів в Україні, проводити переговори з організаціями та підприємствами від імені МСЕ тощо та надасть право на додаткову інформаційну підтримку з боку МСЕ через розміщення інформації про діяльність таких представників на порталі МСЕ та інших інформаційних ресурсах.

Також в межах цього пріоритету Академія ставить собі за мету отримання членства в Секторі стандартизації МСЕ з подальшою комерціалізацію цього членства через надання послуг вітчизняним виробникам обладнання, розробникам програмного забезпечення та операторам телекомунікацій зі стандартизації відповідних телекомунікаційних технологій, протоколів та процедур.

 

5.2 Регіональна співдружність у галузі зв’язку

 

Серед основних стратегічних пріоритетів співпраці із РСЗ слід відзначити такі:

1.       Моніторинг діяльності робочих органів (комісій) РСЗ з метою використання прийнятих рішень у визначенні пріоритетів для виконання наукових досліджень та у внесенні змін до програм навчальних дисциплін.

2.       Розвиток діяльності Центру майстерності МСЕ для регіону СНД в межах Керівного комітету при комісії РСЗ з розвитку людських ресурсів.

3.       Виконання госпрозрахункових науково-дослідних робіт на замовлення РСЗ та Адміністрацій зв’язку регіону СНД.

Для реалізації першого пріоритету Академія ставить собі за мету регулярне відстеження рішень всіх без винятку комісій РСЗ (через призначення координаторів кожної з комісій на кафедрах академії) з підготовкою аналітичного звіту про можливість їх використання для визначення пріоритетів виконання наукових досліджень та модернізації змісту навчальних дисциплін. В межах цієї діяльності Академією мають прийматися рішення про доцільність направлення своїх представників на засідання відповідних комісій або про проведення засідань комісій РСЗ безпосередньо в Академії.

Окремими завданням в межах цього пріоритету мають стати просування пропозицій щодо виконання науково-дослідних робіт, а також проведення наукових заходів через комісію РСЗ з економіки зв’язку, а також координація внесків до ключових конференцій МСЕ (Повноважної конференції, ВКРЕ, ВАСЕ та ВКР)  через комісію РСЗ з координації міжнародного співробітництва.

Розвиток діяльності Центру майстерності МСЕ для регіону СНД потребує перегляду Резолюції 73 на ВКРЕ 2012 року з метою зняття обмежень на кількість напрямів підготовки в межах Центру при ОНАЗ ім. О.С. Попова, а також з метою надання сертифікатам, що видаються в межах Центру майстерності легітимного статусу (в межах ліцензії на надання освітніх послуг).

Академія має максимально ефективно використовувати роботу в РСЗ для залучення нових слухачів до Центру майстерності за найбільш актуальними напрямами підготовки. З цією метою має проводитись регулярне опитування Адміністрацій зв’язку регіону СНД про найбільш актуальні для них напрями підготовки.

Для реалізації третього з перелічених пріоритетів Академія ставить собі задачу регулярного моніторингу оголошених тендерів на проведення науково-дослідних робіт за кошти РСЗ (Адміністрацій зв’язку регіону СНД) з подальшою участю в оголошених конкурсах з метою отримання коштів за виконання госпрозрахункових науково-дослідних робіт. Окремими завданням в межах цього пріоритету має стати отримання права на виконання завдань з підготовки спільних позицій на ключові конференції МСЕ від регіону СНД.

 

5.3 Розвиток науково-технічного співробітництва з іншими міжнародними організаціями

 

Розвиток науково-технічного співробітництва з міжнародними організаціями є одним з ключових пріоритетів розвитку Академії. Крім МСЕ та РСЗ до найбільш важливих, з точки зору розвитку співробітництва, можна віднести такі організації: Всесвітній поштовий союз (ВПС), Інститут інженерів з електротехніки та радіоелектроніки (IEEE), Фонд інженерної інформації (EiF), Європейська комісія, Європейський інститут телекомунікаційних стандартів (ETSI),  The 3rd Generation Partnership Project (3GPP) консорціум 3GPP, ТМ-Форум та інші. Серед основних стратегічних пріоритетів співпраці із цими організаціями слід відзначити такі:

1.       Створення нових площ для презентації та обговорення власних наукових здобутків у галузі поштового зв’язку.

2.       Залучення іноземних інвестицій та грантів (у тому числі індивідуальних) на проведення перспективних досліджень у галузі поштового зв’язку.

3.       Збільшення внутрішньодержавного та міжнародного іміджу через роботу в керівних органах ВПС.

Для реалізації першого пріоритету Академія ставить собі за мету проводити регулярний аналіз доцільності участі науково-педагогічних працівників та студентів у наукових та виставкових заходах, що організовують зазначені вище організації. Крім того пріоритетним є проведення спільних із зазначеними організаціями заходів. Окремою складовою на шляху реалізації цього пріоритету має стати запровадження системи підготовки кадрів (у тому числі експертів) для роботи в міжнародних організаціях  через поглиблене вивчення іноземних мов (у межах спеціалізованих навчальних груп, профільних клубів тощо), ознайомлення зі статутами, структурою та принципами діяльності міжнародних цих організацій.

Для реалізації другого пріоритету Академія ставить собі за мету регулярне відстеження всіх оголошених тендерів на проведення науково-дослідних робіт та конкурсів на отримання грантів (через призначення координаторів з кожної  організації на кафедрах Академії), що їх оголошують міжнародні організації.  Окремою складовою цього процесу має стати збільшення кількості вчених та студентів Академії, що проходять стажування в навчальних закладах інших країн.

Для реалізації третього пріоритету Академія ставить собі за мету проводити постійний аналіз доцільності отримання членства у названих вище міжнародних організаціях, а також стимулювати індивідуальне членство науково-педагогічних працівників та студентів, а також має забезпечити публікацію збірників наукових праць, журналів та матеріалів конференцій, семінарів та форумів, що проводяться Академією спільно із зазначеними вище міжнародними організаціями.

 

 

 

 

 

 

Наука – это систематическое

 расширение области

 человеческого незнания.

Роберт Гутовский

НАПРЯМ 6

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ АКАДЕМІЇ ТА РОЗВИТОК

ОПЕРАТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ,  

ЯК ФАКТОРИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

 

Подальша інформатизація навчального процесу, а також наукової та Адміністративної діяльності є одним з ключових пріоритетів розвитку академії на найближчі роки. Враховуючи те, що основними видами діяльності Академії, пов’язаними із використанням інформаційно-комунікаційних технологій є навчальний процес, науково-дослідна робота, адміністративна та операторська діяльність, можна виділити такі основні напрями розвитку інформатизації Академії:

–       розвиток парку комп’ютерної техніки, програмного забезпечення та мережної інфраструктури;

–       впровадження системи електронного управління навчальним закладом – «е-Академія»;

–       розвиток операторської діяльності.

 

6.1 Розвиток парку комп’ютерної техніки та мережної інфраструктури

 

Сьогодні більшість комп’ютерних класів Академії побудована з використанням технології «тонкий-клієнт» із застосуванням потужних серверних платформ у кожній лабораторії. Зважаючи на те, що такий підхід не дозволяє оптимально використовувати наявні обчислювальні ресурси одним з ключових напрямів розвитку парку комп’ютерної техніки має стати централізація обчислювальних ресурсів у напряму створення єдиної «хмарної лабораторії». Такий крок дозволить не тільки відмовитись від жорсткої прив’язки лабораторних комп’ютерних аудиторій до конкретних дисциплін та кафедр, а й забезпечить нові можливості для розвитку дистанційного навчання.

Основними напрямами розробки програмного забезпечення на найближчу перспективу має стати розробка автоматизованих систем проектування телекомунікаційних мереж, реалізація телекомунікаційних протоколів та механізмів, розробка комутаційних та білінгових систем для IP-телефонії, розробка систем захисту інформаційних ресурсів та розробка інфокомунікаційних програмних продуктів на базі веб-технологій. При цьому Академія має активно впроваджувати в навчальну, наукову та адміністративну діяльність безкоштовне програмне забезпечення та програмне забезпечення власної розробки.   Для розробки програмного забезпечення та підтримки інфокомунікаційних ресурсів мають активно залучатися студенти Академії з метою одержання досвіду реалізації комерційних проектів ще під час навчання.

Одним з найбільших досягнень Академії на шляху інформатизації є активний розвиток корпоративної обчислювальної мережі, яка охоплює всі навчальні корпуси та гуртожитки Академії. Розвиток цієї інфраструктури і надалі має залишатися ключовим пріоритетом Академії. При цьому Академія ставить собі завдання забезпечити стовідсоткове охоплення території навчального закладу якісним безкоштовним доступом до інформаційних ресурсів мережі Інтернет за допомогою технології безпроводового зв’язку з орієнтацією на реалізацію в Академії концепції використання власних пристроїв (BYOD).

 

6.2 Впровадження системи електронного управління навчальним закладом – «е-Академія»

 

Накопичений Академією досвід та створені системи, частина яких, доречі, використовується багатьма навчальними закладами України, дозволив певним чином вирішити питання автоматизації ключових бізнес-процесів діяльності вищого навчального закладу, проте основним недоліком цього шляху залишається відсутність інтеграції між різними сервісами та неможливість в повній мірі відобразити механізми системи управління якістю підготовки кадрів з вищою освітою (відповідно до вимог стандарту ISO 9001:2009), яка створена та сертифікована в ОНАЗ ім. О.С. Попова.

Для вирішення цієї проблеми Академія ставить собі за мету створення та впровадження системи з електронного управління навчальним закладом. Архітектурно така система має являти собою хмарний сервіс, що побудований на використанні веб-технологій та призначений для автоматизації ключових видів діяльності ВНЗ.

Ядром проектованої платформи має стати база даних «Особи», інформація з якої (відповідно до встановлених обмежень) має бути доступна від всіх модулів. Внесення нових осіб до цієї бази може здійснюватися з будь-якого модуля платформи у разі, якщо таке передбачено функціональними обов’язками користувача та у випадку, коли особа вноситься до системи вперше (наприклад, у разі вступу до ВНЗ, або приймання на роботу). У випадку, коли абітурієнт стає студентом, потім аспірантом або співробітником, нові записи в цій базі не створюються, а взаємодія із первинним записом забезпечується через систему реляційних взаємовідношень, відображених на моделі стрілками. Такий підхід дозволяє не тільки динамічно створювати нові модулі для автоматизації різних бізнес-процесів діяльності ВНЗ, а й легко інтегрувати до платформи «Електронна академія» вже існуючі інформаційні системи, що використовують власні бази даних про особи.

 

6.3  Розвиток операторської діяльності

 

Академія здійснює операторську діяльність, яка полягає в наданні телекомунікаційних послуг згідно з одержаною ліцензією.

Завдяки операторській діяльності Академія забезпечила вільний доступ співробітникам та студентам, що мешкають у гуртожитках, до інформаційних ресурсів мережі Інтернет, а також можливість одержати доступ до внутрішніх ресурсів з будь-якого місця всесвітньої мережі під час відпустки або відрядження.

Швидкісний доступ до ресурсів мережі Інтернет, а також наявність потужних внутрішніх інформаційних ресурсів забезпечують постійне зростання кількості користувачів та надають можливість викладачам та студентам Академії проходити виробничу практику, забезпечуючи надання телекомунікаційних послуг.

Академія ставить собі за мету і надалі розвивати операторську діяльність, як базу для організації практичної підготовки та джерело додаткових надходжень. При цьому основною цільовою аудиторією має стати охоплення телекомунікаційними послугами інших навчальних закладів м. Одеси з подальшим розширенням території охоплення на місця присутності навчальних центрів та відокремлених структурних підрозділів Академії.

 

 

В освіті треба зрозуміти одне:

 чи те ми сіємо сьогодні,

 без чого не можна

 буде обійтися завтра?!”

НАПРЯМ 7

 

УДОСКОНАЛЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ДОСЯГНЕНЬ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ РОЗДІЛІВ КОНЦЕПЦІЇ ОНАЗ ім. О.С. ПОПОВА на 2007-2014

ТА ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАДАЧІ на 2013-2018 рр.

7.1 Основні досягнення Академії з навчально-методичної та організаційної роботи за період 2007-2013 р.

 

7.1.1 На міжнародному рівні

 

–    Сумісний проект з КОРПУСОМ МИРУ США в галузі викладання англійської мови.

–    Сумісний проект з інститутом германістики Віденського університету (Австрія).

–    Центр майстерності МСЕ, де щорічно проходять перепідготовку спеціалісти з цифрового телебачення та звукового мовлення для країн СНД та Східної Європи.

–    Сумісний проект з МСЕ з перекладу ІКТ-термінології російською мовою (за дорученням Держзв`язку).

–    Участь на правах асоційованого партнера в міжнародному проекті “Co-Net: Co-operative Network Training” (сумісне навчання мережним технологіям).

–    Проходження навчальної практики представниками європейських ВНЗ в Академії за напрямом “Методика викладання німецької як іноземної”.

–    Забезпечення учасників Міжнародної постійно діючої конференції та ректорів ВНЗ, що мають телекомунікаційний напрямок, навчальними планами, виконаними англійською мовою.

–    Проведення міжнародних симпозіумів, семінарів, конференцій тощо, а також заходів за участю іноземних партнерів

–    Міжнародна науково-методична конференція «Лінгвістична підготовка студентів нефілологічних спеціальностей у контексті Болонського процесу та Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти ».

–    Міжрегіональний семінар країн Європи, Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Співдружності Незалежних Держав (Європа-АТР-СНД) «Сучасні методи боротьби з кіберзлочинністю».

–    Міжнародна науково-практична конференція «Економіка та управління в умовах побудови інформаційного суспільства».

 

7.1.2 На державному рівні

 

–       Розробка державних стандартів – освітньо-професійних програм та освітньо-кваліфікаційних характеристик для підготовки:

·       бакалаврів за напрямами:

6.050903 – Телекомунікації;

6.050904 – Мережі та системи поштового зв`язку;

·       спеціалістів і магістрів за спеціальностями:

7.05090301 – Інформаційні мережі зв`язку;

8.05090301 – Інформаційні мережі зв`язку;

7.05090302 – Телекомунікаційні системи та мережі;

8.05090302 – Телекомунікаційні системи та мережі;

7.05090303 – Технології та засоби телекомунікацій;

8.05090303 – Технології та засоби телекомунікацій;

–       Проведено ліцензування та акредитація за спеціальностями, затвердженими Постановою КМУ від 27.08.2010 р., для підготовки:

·       спеціалістів і магістрів за спеціальностями:

7.03060101 – Менеджмент організацій та адміністрування (за видами економічної діяльності);

8.03060101 – Менеджмент організацій та адміністрування (за видами економічної діяльності);

7.03060102, 8.03060102 – Менеджмент інноваційної діяльності;

7.03060103, 8.03060103 – Менеджмент природоохоронної діяльності;

7.03060103, 8.03060103 – Менеджмент природоохоронної діяльності;

7.03060104, 8.03060104 – Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності;

7.05090101, 8.05090101 – Радіотехніка;

7.05090102, 8.05090102 – Апаратура радіозв`язку радіомовлення та телебачення;

7.05090103, 8.05090103 – Радіоелектронні пристрої системи та комплекси;

7.05090301, 8.05090301 – Інформаційні мережі зв`язку;

7.05090302, 8.05090302 – Телекомунікаційні системи та мережі;

7.05090303, 8.05090303 – Технології та засоби телекомунікацій;

7.05090401, 8.05090401 – Обладнання та технології поштового зв`язку;

7.05090402, 8.05090402 – Автоматизовані системи управління та контролю поштового зв`язку;

–       Розроблено навчально-методичне забезпечення та запроваджено підготовку фахівців за галуззю знань 1701 – інформаційна безпека за рівнями:

·             бакалаврів:

6.170101 – Безпека інформаційних і комунікаційних систем;

6.170102 – Системи технічного захисту інформації;

·          спеціалістів і магістрів за спеціальністю:

7.17010201, 8.17010201 – Системи технічного захисту інформації, автоматизація її оброблення;

–       Розроблено та впроваджено безперервні навчальні плани для молодих спеціалістів і бакалаврів навчальними закладами – членами навчально-науково-виробничого комплексу Інфокомунікації.

–       Силами магістрів Академії розпочато реалізацію загальнодержавної програми “Соціальне партнерство, у контексті розвитку сучасного навчального закладу”, яка передбачає реалізацію таких заходів у загальноосвітніх школах міста Одеси:

·        Проведення інвентаризації комп`ютерної  та мультимедійної техніки у закладі освіти.

·        Встановлення локальної мережі в комп`ютерних класах та класах адміністративного призначення.

·        Перевірка наявності Інтернету в закладі та надання допомоги в організації роботи сайта навчального закладу.

·        Перевірка наявності в закладі ліцензійних операційних та прикладних програм.

·        Налагодження роботи автоматизованої системи «Школа» в закладі.

·        Допомога адміністрації закладу в організації підготовки до ведення єдиного електронного документообігу.

·        Обмеження доступу до нецільових ресурсів мережі Інтернет.

–       Розроблено і запроваджено модулі практичної підготовки студентів  4-х курсів у підрозділах Академії, які реалізують операторську діяльність згідно ліцензії АВ 613860 от 22.02.2012 (5 років).

–       Розроблено заходи участі студентів навчально-науково-виробничих центрів у реалізації програми в період підготовки атестаційних робіт.

–       Розроблені технології виготовлення волоконно-оптичних кабелів, за що державними преміями було відзначено 5 вчених Академії.

–       Розроблені наскрізні програми модульного представлення навчальних дисциплін з викладанням англійською мовою всіх видив занять від першого курсу до захисту атестаційної роботи.

–       Розроблено програми підвищення кваліфікації спеціалістів галузі зв`язку України та країн СНД.

–       Напрацьовано методики роботи навчально-науково-виробничих центрів як підрозділів Академії, забезпечуючи постійний моніторинг запровадження нових технологій на підприємствах галузі зв`язку та реалізації програми “Соціальне партнерство в контексті розвитку сучасного навчального закладу”, що забезпечує обмеження доступу до нецільових ресурсів мережі Інтернет загальноосвітніх шкіл регіонів.

 

7.1.3 На академічному рівні

 

–       Підготовлено та опубліковано з грифом МОН 60 підручників та навчальних посібників, присвячених основним модулям бакалаврської інженерної та магістерської підготовки.

–       Розроблено навчальні плани підготовки бакалаврів спеціалістів і магістрів на базі кредитно-модульної системи.

–       Враховуючи темпи впровадження ІТ-технологій розроблено проекти двох нових програм бакалаврської підготовки – інфокомунікації та телекомунікації.

–       Запроваджено систему безперервної професійно-практичної підготовки.

–       З метою забезпечення підготовки випускників до першого робочого місця на 4-му курсі бакалаврату введено модулі спеціалізацій:

·        структуровані кабельні системи;

·        мережні технології;

·        електронна комерція;

·        сучасні цифрові системи;

·        управління та експлуатація телекомунікаційних систем;

·        адміністрування комп`ютерних систем;

·        системне програмне забезпечення в телекомунікаціях;

·        радіодоступ до телекомунікацій;

·        технічне обслуговування телекомунікаційних систем;

·        абонентський доступ;

·        нормативно-правова база захисту інформації;

·        основи криптоаналізу.

–       Запроваджена система контролю рівня засвоєння знань з основних предметів попереднього курсу:

·        вступний контроль з математики, фізики та інформатики на першому курсі;

·        контроль залишкових знань на другому курсі з дисциплін першого (ТЕК, математика, інформатика, фізика) ;

·        контроль залишкових знань на третьому курсів з основних дисциплін другого (ТЕЗ, ТЕД, схемотехніка);

·        контроль залишкових знань на четвертому курсі з дисциплін спеціальної підготовки (обчислювальна техніка, напрямні системи зв`язку, електроживлення).

–       Запроваджено персональну накопичувальну систему освітніх кредитів, яка дозволяє реалізувати рейтингове ранжування при конкурентному розподілі місць державного замовлення на підготовку спеціалістів та магістрів.

–       Розробка навчально-методичного забезпечення з програм підготовки магістрів і спеціалістів, затверджених КМУ 27.08.2010 р.

–       Створена система профорієнтаційної роботи в ЗОСШ та технікумах, що направлена на забезпечення орієнтації випускників шкіл на перспективні для суспільства професії.

–       Напрацьований позитивний досвід моніторингу вакансій на ринку праці з ІТ-технологій, створено систему підготовки до першого робочого місця.

 

7.2  Концептуальні задачі вдосконалення підготовки фахівців

 

У зв`язку зі змінами, що плануються в структурі вищої освіти України – заміна 6-ти ступеневої (молодший спеціаліст, бакалаврат, спеціаліст і магістр, кандидат, доктор) на 4-ьох ступеневу(молодший спеціаліст, бакалаврат, магістр, доктор) при збільшені терміну навчання, планованим комплектуванням інженерних посад фахівцями з бакалаврським рівнем підготовки в різних галузях економічної діяльності, суттєвими змінами в технологіях інформаційного обміну за рахунок впровадження ІТ-технологій. ОНАЗ в наступні п`ять років планує:

–  зміну структури бакалаврської підготовки  за рахунок перерозподілу ресурсів часу модулів природничо-наукової та спеціальної підготовки бакалаврів та магістрів;

–  інтеграцію до змісту бакалавратів напрямів галузей 0509 “Радіотехніка, радіоелектронні апарати та звязок”, 1701 “Інофрмаційна безпека ” основних модулів ядра бакалаврату ІТ.

Основні аспекти змін:

1.     Двоциклічна підготовка фахівців з вищою освітою.

2.     Формування інтелектуального потенціалу підприємств із випускників бакалаврату з 4-річним терміном навчання (інженерна освіта).

3.     Забезпечення мобільності студентів у процесі здобуття освіти.

4.     Підвищення ролі самостійної роботи студентів.

5.     Зменшення обсягів аудиторного навантаження.

6.     Одноступенева система фахівців вищої кваліфікації.

7.     Зближення процесів навчання та наукових досліджень для магістрів.

8.     Збереження накопичувальної системи кредитів, як важеля реалізації закону України “Про освіту дорослих” (про освіту впродовж життя).

9.     Компетентнісний підхід до реалізації програм бакалаврату та магістратури.

 

7.3 Загальні заходи при розробці програм підготовки бакалаврів у навчальних планах

№ з/п

Заходи

Методи реалізації

Виконавці

1

Пріоритетне забезпечення

спеціальної підготовки

Перерозподіл кредитів навчальних природно-наукових центрів Начальник НВ

2

Формування бакалаврсь­ких програм з урахуван­ням спеціалізацій першого робочого місця Переліки знань та умінь з окремих спеціальностей Кафедри спеціалізацій

3

Імплементація модулів ІТ-технологій у програми відновлення бакалавратів Формування банку знань та умінь у освітньо-кваліфікаційній характеристиці Кафедри

4

Узгодження змісту лабораторних робіт спеціалізації зі змістом знань та умінь бази даних Перегляд та корекція ( за потреби)  змісту лабораторних робіт згідно вимогам переліку знань та умінь  бази даних Кафедри спеціалізацій

5

Забезпечення відповідності базової підготовки міжнародним програмам Договори про співпрацю в підготовці, узгодження змісту освіти, співробітництво за програмою TEMPUS-TACIS Декани та директори ННІ

6

Участь роботодавців у формуванні змісту освіти, реальному дипломному проектуванні, практичній підготовці В рамках навчально-наукового комплексу та з урахуванням громадської ради сприяння Декани та директори ННІ

7

Відповідність змісту завдання атестаційної роботи завданням першого робочого місця Узгодження змісту завдання з керівництвом підприємства Кафедра спеціалізації

8

Формування навчально-методичного забезпечення з урахуванням вимог інформаційного суспільства, міжнародним стандартам Вимоги до змісту навчання в магістратурі, аспірантурі, докторантурі (кафедри) Кафедри

9

Формування можливостей мобільності студентів та фахівців Узгодження змісту програм бакалаврської підготовки, забезпечення викладання всіх дисциплін іноземною мовою Кафедри, Міжнародний відділ

10

Доступ до електронних баз змісту освіти Дистанційне навчання, віртуальні лабораторні цикли, електронні підручники ДНПКОП

11

Суттєве збільшення керованої самостійної роботи студентів за рахунок зменшення аудиторної роботи Перерозподіл відповідного часового ресурсу Начальник НВ

 

7.4 Перелік першочергових заходів з формування навчальних планів підготовки інженерів на базі 4-х річного терміну бакалаврату

 

–       Аналіз програм навчальних дисциплін з метою вилучення модулів, без яких можливе формування сучасного фахівця (або зменшення кредитів на них).

–       Переформування навчальних дисциплін загально професійного напряму.

–       Визначення розділів навчальних дисциплін природничо-наукової підготовки, які доцільно вивчати у програмі підготовки магістрів.

–       Формування бази даних знань та умінь підприємств різних галузей економічної діяльності, на яких працевлаштовані спеціалісти за останні три роки.

–        Розробка на базі пунктів попередньої таблиці № 3та № 4 (заходів з розробки програм бакалаврату) вимог до присвоєння  кваліфікацій спеціаліста Переліку, затвердженого Постановою КМУ № 787 від 27 серпня 2010 року.

–       Визначення модулів навчальних дисциплін програми спеціаліста , що необхідно включити до програми бакалаврату.

–       Розробка структури тижневого навантаження студента при обмеженні аудиторних занять на І-ІІ курсах до 26 годин, ІІІ-ІV – до 22 годин.

–       Розробка системи індивідуальних самостійних завдань студентів, які б забезпечували оволодіння програмою відповідного модуля сумісно з аудиторними заняттями.

–       Розробка тестів інтегральної оцінки знань та умінь відповідного модуля, які видаються студенту одночасно з “дорожньою картою” освоєння навчальної дисципліни.

 

7.5 Оновлення обладнання лабораторії фахової підготовки. Впровадження новітнього обладнання

 

Реальні вимоги ринкової економіки до молодих спеціалістів не передбачають спеціального 2-ворічного стажування на підприємстві після одержання відповідного диплома та, практично, приймають на відповідні посади фахівців, які готові одразу (рідко з коротким терміном ознайомлення з посадовими обов`язками) виконувати кваліфікаційні вимоги. У зв`язку з цим, значення лабораторних практикумів із спеціальних дисциплін на сучасному обладнанні має важливе значення у формуванні знань та вмінь першого робочого місця. В плані матеріально-технічного розвитку академії на 2012-2014 роки на кафедрах спеціальної підготовки передбачено введення в дію новітнього обладнання:

ННІ Радіо телебачення електроніки:

–       Станції кабельного телебачення стандарту DOCSIS.

–       Нові віртуальні роботи.

Кафедра ТЕД та СРЗ:

–       Лабораторії трансіоносферного  зв`язку та стільникового зв`язку.

–       Обладнання супутникового прийому.

–       Лабораторія супутникової навігації.

Кафедра ІБ та ПД:

–       Лабораторія з кібербезпеки з використанням вимірювального обладнання “Акор”.

–       Розробка віртуальних лабораторних робіт на базі розподілених мережних сховищ та засобів віртуалізації VMW.

Кафедра ТКС:

–       Сучасне устаткування кафедри ТКС: ОМ-8, AXD-155 фірми Ericsson STM-1, оптичний мультиплексор uMSPP-155 (фірми Watson Telecom), сервісний гнучкий мультиплексор-концентратор HTC-1100 (фірми Watson Telecom), обладнання  доступу  за технологією  xDSL IP DSLAM 7324RU (фірми Alcatel Lucent), мультиплексор доступу цифрової абонентської лінії ISAM 7330 RU (фірми Alcatel Lucent), DSLAM Si-2000 (фірми ISKRATEL), FRM 220-MD40-UP02 мультиплексор CWDM, РРС ALCOMA.

–       Сучасні вимірювальні пристрої кафедри ТКС: ПВТ-801ПВТ-Е1; рефлектометр «Горизонт»; аналізатор Agilent OmniBER 718  (фірми «Юнітест»); вимірювач оптичної потужності JDSU SmartPocket OLP-34 – (фірми «Юнітест»); оптичний вимірювач потужності Photom 238 (фірми «Юнітест»); джерело лазерного випромінювання Fujikura FLS-20T (фірми «Юнітест»); оптичне джерело JDSU OMK-35 (фірми «Юнітест»); мультисервісна вимірювальна платформа JDSU MTS-4000, у комплекті : E4126LM модуль оптичного  рефлектометра 1310/1550 нм (вимірювальна платформа ACTERNA (JDSU) MTS) (фірми «Юнітест»); віртуальні осцилографи Agilent U2702A Модульний USB-осцилограф, 200 МГц (фірми «Юнітест»); модеми Alcatel Thomson Speed Touch 510, Wanadoo.

 

 

Науку часто смешивают со знанием – это грубое недоразумение.

Наука есть не только знание, но и сознание,

То есть умение пользоваться знанием как следует.

Василий Ключевский

НАПРЯМ 8

 

ІНТЕГРАЦІЯ ОНАЗ У СВІТОВИЙ ОСВІТНІЙ ТА НАУКОВИЙ ПРОСТІР

Концепція розвитку ОНАЗ на 2013-2018 рр. за напрямом «Інтеграція ОНАЗ у світовий освітній простір» ґрунтується на основних положеннях Конституції України, Законів України «Про освіту»,  Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття), Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, Концепції мовної освіти в Україні (проект), Концепції державної мовної політики, Концепції державної міграційної політики, Галузевих стандартах вищої освіти України  та інших нормативних документах.

Глобалізаційні тенденції розвитку, зміна технологій, перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства ставлять нові вимоги перед освітою, що відіграє вирішальну роль у становленні молодої людини. Стратегічною метою сучасної освіти є формування високоосвіченої, інтелігентної, самодостатньої творчої особистості з інноваційним типом мислення і діяльності, здатної гідно відповідати на виклики цивілізації.

Діяльнісно-професійна змістовна лінія  визначає зміст науково-професійної підготовки кадрів для галузі зв’язку на рівні міжнародних стандартів і має на меті формування професіоналів найвищого рівня, здатних виконувати найскладніші завдання світової спільноти у сфері інфокомунікацій.

До заходів, що забезпечуватимуть її  реалізацію належать: розбудова освітньо-наукової співпраці з провідними  зарубіжними ВНЗ-партнерами, які готують студентів за аналогічними напрямами, інтеграція українських студентів у світовий  науково-освітній простір (створення умов для забезпечення студентської мобільності), розбудова співпраці з міжнародними організаціями, науковими центрами,  фондами, телекомунікаційними фірмами  тощо (особливо в плані розбудови прикордонного та транскордонного співробітництва), залучення на навчання до ОНАЗ іноземних громадян.

 

У програмі реалізації Концепції передбачено такі заходи:

 

 

 

8.1 Розбудова освітньо-наукової співпраці з провідними зарубіжними ВНЗ-партнерами, які готують студентів за аналогічними напрямами,  передбачає:

–    проведення спільних із зарубіжними ВНЗ-партнерами конференцій, семінарів, симпозіумів, літніх шкіл та участь у міжнародних, а також організація стажування та підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу ОНАЗ на базі провідних зарубіжних ВНЗ-партнерів та іноземних в ОНАЗ;

–    обмін можливостями публікацій результатів наукових досліджень у наукових збірниках для  ОНАЗ  та зарубіжних ВНЗ;

–    публікації у співавторстві з зарубіжними партнерами підручників та навчальних посібників з грифом МОН кожної з країн-учасниць;

–    розробка та погодження спільних із провідними зарубіжними ВНЗ програм бакалаврської та магістерської підготовки, які є підґрунтям  для реалізації програми «Подвійні дипломи);

–    обмін лекторами із зарубіжними ВНЗ-партнерами (залучення до читання зарубіжними лекторами-викладачами провідних зарубіжних ВНЗ лекцій студентам, аспірантам та викладачам  та направлення викладачів Академії з читанням лекцій до зарубіжних ВНЗ-партнерів);

–    реалізація програми «Подвійні дипломи для технічної та економічної еліти телекомунікаційної галузі».

Програма передбачає обмін студентами та викладачами  між ОНАЗ ім. О.С. Попова та зарубіжним ВНЗ-партнером. У програмі можуть брати участь  студенти як ОНАЗ ім.О.С.Попова, так і зарубіжного ВНЗ-партнера на паритетних правах. Кандидатами на участь у даній програмі можуть бути студенти денної форми навчання, які успішно (без посередніх оцінок)  завершили як мінімум 4 семестри у своєму ВНЗ та мають достатню  мовну підготовку , яка дозволяє їм  без проблем засвоювати навчальний матеріал у зарубіжному ВНЗ-партнері. Відповідальність за відбір кандидатів на навчання у зарубіжному ВНЗ несе той навчальний заклад, який направляє студентів на навчання за кордон.

Кандидати на отримання диплому ВНЗ-партнера мають відповідати наступним вимогам:

1)    успішно пройти програму двох академічних семестрів  та успішно скласти  передбачені програмою екзамени та заліки в ВНЗ-партнері, про що приймаючою стороною видається відповідна академічна довідка;

2)    протягом ще одного семестру пройти практику на зарубіжному підприємстві за рекомендацією ВНЗ-партнера. По завершенні практики студент має представити звіт про проходження практичної підготовки,  затверджений  приймаючим підприємством;

3)    скласти державний екзамен за програмою бакалаврської підготовки у ВНЗ, який направив студента на навчання за кордон.

Після виконання вищезазначених умов студент отримує 2 дипломи: диплом ОНАЗ ім.О.С.Попова за програмою бакалаврської підготовки та диплом зарубіжного ВНЗ-партнера відповідного рівня. Після цього студенти можуть продовжити своє навчання за програмою магістерської підготовки).

 

8.2  Інтеграція українських студентів у світовий  науково-освітній

простір (створення умов для забезпечення студентської мобільності):

–     участь студентів, аспірантів та молодих науковців у відбіркових конкурсах МОНмолодьспорту на стажування у провідних зарубіжних ВНЗ;

–     пошук зарубіжних ВНЗ-партнерів, які готові приймати представників ОНАЗ на стажування;

–     проходження практики/ стажування студентів ОНАЗ на зарубіжних підприємствах зв’язку та в інших міжнародних  організаціях;

–     участь студентів ОНАЗ у міжнародних олімпіадах, студентських конференціях, творчих конкурсах ,  літніх школах  тощо за рубежем;

–     організація на базі ОНАЗ міжнародних студентських олімпіад, літніх шкіл,  конкурсів наукових студентських робіт, винаходів тощо;

–     видача усім випускникам ОНАЗ  додатків до дипломів європейського зразка;

–     обмін студентами з ВНЗ-партнерами (за програмою «Подвійних дипломів або в результаті здійснення навчально-ознайомнувальних подорожей до ВНЗ-партнера, наприклад за програмою ДААД) ;

–     поповнення бібліотечних фондів кращими зразками зарубіжної наукової та навчальної літератури в паперовому та електронному форматах;

–     створення електронного лекторію за базовими напрямами ОНАЗ (зібрання кращих лекцій представників провідних зарубіжних ВНЗ).

 

8.3 Розбудова співпраці з міжнародними організаціями, науковими центрами, фондами, телекомунікаційними фірмами тощо (особливо в плані розбудови прикордонного та транскордонного співробітництва):

–         участь ОНАЗ у виконанні міжнародних науково-освітніх програм і проектів у якості члена консорціуму (наприклад ТЕМПУС, Рамкова Програма та ін.);

–         підготовка кадрів для постійної роботи у міжнародних організаціях (наприклад МСЕ, РСЗ та ін.);

–         подання вкладів від ОНАЗ до МСЕ;

–         проведення заходів під егідою МСЕ на базі ОНАЗ;

–         створення умов для отримання студентами, аспірантами, науковцями індивідуальних грантів на проведення наукових досліджень за рубежем (інформування, консультаційна допомога,  клопотання та ін.);

–         створення постійної робочої групи для підготовки проектів за програмою ТЕМПУС.

 

8.4  Презентаційно-іміджеві та рейтингові заходи:

–       участь ОНАЗ в освітньо-наукових міжнародних виставках та інших презентаційних заходах за рубежем;

–       публікація наукових статей  у зарубіжних виданнях з високим імпакт-фактором, в тому числі у співавторстві з іноземними вченими;

–       збільшення кількості наукових статей, зареєстрованих в базі SCOPUS;

–       реєстрація в базі SCOPUS найбільш вагомих періодичних видань ОНАЗ;

–       участь ОНАЗ у рейтинговому оцінюванні  міжнародними експертними групами або міжнародними акредитаційними агенціями  з метою визначення міжнародного рейтингу та акредитації ОНАЗ на міжнародному  рівні.

 

8.5 Залучення на навчання до ОНАЗ іноземних громадян:

–       інтенсифікація профорієнтаційної  робота серед іноземних громадян (пошук надійних у правовому відношенні посередницьких фірм; укладання договорів з іноземними телекомунікаційними операторами на цільову підготовку кадрів; індивідуальна робота з абітурієнтами  з метою залучення їх до навчання (планується збільшення кількості іноземних студентів);

–        поліпшення побутово-житлових умов для іноземних студентів;

–       видання та розповсюдження за кордоном рекламно-інформаційних матеріалів з метою залучення іноземних громадян на навчання і ОНАЗ;

–       створення «віртуальної Академії» (розробка дистанційних курсів за всіма напрямами та спеціальностями ОНАЗ англійською мовою для  залучення іноземних слухачів);

–       розміщення на сайті ОНАЗ усіх навчальних програм англійською мовою;

–       відкриття філій ОНАЗ за рубежем.

 

 

8.6 Мультилінгвістична змістовна лінія

 

Мультилінгвістична змістовна лінія визначає зміст роботи над формуванням особистісної багатомовності майбутніх фахівців, а також науково-викладацького складу,  яка передбачає усвідомлене розмежування мовних систем і відносно вільний перехід з однієї мови на іншу залежно від зміни ситуації та життєвих потреб, тобто практичне володіння мовами.

Успіх реалізації  цієї лінії залежатиме від наступних факторів:

–       реалізація розробленої Концепції ОНАЗ передбачає виконання пункту 8.6 через викладання іноземних мов «Неперервна мовна освіта  для студентів та викладачів», вивчення 2-ї іноземної мови;

–       вдосконалення Лінгвістичного центру та кафедри лінгвістичної підготовки з залученням до навчального процесу викладання іноземних мов носіїв  мов (співпраця з зарубіжними організаціями такими як «Корпус Миру США», ДААД-Німецька академічна служба обмінів; «Альянс-Франсез» та ін.);

 

8.7 Соціо- та мультикультурна змістовна лінія

 

Соціо- та мультикультурна змістовна лінія є інтегративною, яка  передбачає формування у майбутніх фахівців такої соціо- та мультикультурної компетенції, що сприятиме  розумінню загальнолюдського змісту цінностей, спільного й національно-специфічного в різних культурах, менталітету,  здорового способу життя, здатності будувати відносин між людьми на основі взаємоповаги та толерантності.

Основні заходи, що сприятимуть її реалізації:

–       збільшення інформаційної роботи з пропаганди лінії;

–       організація дружніх зустрічей українських та іноземних студентів ОНАЗ;

–       створення інтернаціональних студентських команд для участі у наукових конкурсах тощо;

–       організація студентських відеоконференцій з ВНЗ-партнерами;

–       презентація кращих самодіяльних програм у ВНЗ-партнерах.

 

 

 

Общая тяговая сила нескольких

 покровителей равна сумме

 их индивидуальных сил,

помноженных на число

 покровителей.

                              «Теорема Холла»

НАПРЯМ 9

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ІНФОКОМУНІКАЦІЇ» –  ІНСТРУМЕНТАРІЙ РЕАЛІЗАЦІЇ НЕПЕРЕРВНОЇ СТУПЕНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ

 

Перехід до ступеневої системи підготовки фахівців  поставив низку завдань вирішення  яких  вимагає пошуку принципово нових  рішень. Сучасний  ринок праці  вимагає випереджаючого розвитку фахової підготовки на основі  ефективної  координації діяльності усіх  ланок  освіти, тісної їх  інтеграції  з  наукою і виробництвом. Значну роль у підготовці фахівців для галузі відіграє  Навчально-науково-виробничий комплекс «Інфокомунікації» (Комплекс), створений спільним наказом № 626/645 від 23.07.07 р. Міністерством освіти і науки України та  Міністерством  транспорту та зв’язку України,  до складу якого  входять  13 ВНЗ IV рівня акредитації, 7 навчальних  закладів  II рівня  акредитації, 3 науково-дослідних інститути, 4 підприємства галузі.

Підвищення якості  фахової підготовки випускників вищих навчальних закладів з використанням ступеневої підготовки та їх готовності до першого робочого місця – основна задача співпраці членів Комплексу, яка вирішується шляхом  уточнення змісту навчальних програм; удосконалення навчально-методичного  забезпечення;  нових форм практичної підготовки студентів; використання матеріально-технічної бази, результатів наукових досліджень членів Комплексу для навчального процесу.

 

9.1 Зв’язок знань та умінь, що входять до програм підготовки фахівців

 

Координація цілей різних типів навчальних закладів, наукових установ, підприємств та організацій,  спрямованих на формування відповідних   знань та умінь фахівця, які віддзеркалюються в інтегрованих навчальних планах,і відповідають  вимогам галузі.

Оптимальний розподіл змісту навчання на різних ступенях для забезпечення  наступності в засвоєнні знань, вироблення фахових, формування практичних навичок та прийомів  творчої  діяльності.

Спрямування на переструктурування змісту навчання на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні та розробку узгоджених освітньо-професійних програм усіх рівнів для всіх навчальних закладів, що входять до складу Комплексу.

Для підготовки фахівців у системі ступеневої професійної освіти  створюється спеціальна методологія, яка дасть можливість ефективно впровадити послідовність в професійній підготовці фахівців. Інтегровані навчальні плани та програми для фахівців галузі зв’язку будуються на принципах  фундаменталізація змісту навчання; у структурно-логічній схемі навчальних планів та програм враховується необхідність здобуття майбутнім спеціалістом відповідної фахової кваліфікації після кожного етапу навчання.

У навчальних програмах, що відповідають інтегрованим наскрізним навчальним планам, враховується послідовність розвитку системи загальнонаукових знань, умінь та навичок, вимоги до рівня яких формуються по кожному розділу програми відповідного ступеня навчання. Зміст програм спеціальних предметів першого ступеня навчання має більшу практичну спрямованість та враховує вікові особливості й рівень загальноосвітньої підготовки і розвитку учнів. Розроблені навчальні програми  в Комплексі значною мірою зобов’язані враховувати  тенденції зміни змісту сучасної освіти,   з урахуванням розвитку галузі зв’язку  та зростанням значущості теоретичних знань у загальній структурі змісту освіти, зростання ролі інженерно-технічних знань у професійній підготовці робітників та урахування наукових основ виробництва у вивченні навчальних курсів.

Скоротити час адаптації фахівця на виробництві після закінчення навчального закладу чи вибору спеціальності для отримання більш високої технічної кваліфікації в бакалавраті за рахунок взаємозв’язків у змісті навчальних дисциплін  на кожному ступені підготовки фахівців, з відповідним узгодженням навчальних планів та програм між усіма ступенями підготовки.

Інтегровані наскрізні навчальні плани враховують вимоги замовника фахівців.

 

9.2  Новітні технології забезпечення навчального процесу

 

Реалізація інтегрованих навчальних планів і навчальних програм передбачає  розробку відповідного навчально-методичного забезпечення і, в першу чергу, підручників, посібників, методичних рекомендацій  для підготовки кваліфікованих працівників, молодших спеціалістів, бакалаврів за різними формами навчання.

Значне місце в підготовці фахівців посідає навчально-методичне забез­печення навчального процесу зі спеціальних дисциплін,  які  мають забезпечити інформаційну, системотвірну, самоосвітню та розвивальну функцію педагогіч­ного процесу на кожному рівні ступеневої підготовки. Підготовка підручників та навчальних посібників здійснюється авторськими колективами сформова­ними зі співробітників членів «Комплексу», які представляють різні ступені підготовки, і в більшій мірі мають можливість  використати принципи науко­вості, систематичності та послідовності у викладанні матеріалу, що забезпечить реальну наступність та єдність у змісті освіти.

Навчально-методичне забезпечення орієнтується на майбутній розвиток  галузі,  на необхідність забезпечити належний рівень професійної підготовки фахівців; рівневу структура розвитку особистості в умовах соціокультурного становлення фахівця наукоємного виробництва; поетапне розгортання змісту навчання на основі кваліфікаційних вимог й стандарту освіти, намірів і можливостей студентів та інтересів навчального закладу; підготовки до  однієї з робітничих професій у галузі, наприклад, електромонтер, радіомонтажник, оператор зв’язку; підготовка молодшого спеціаліста-техніка зв’язку у технічних коледжах; орієнтація на такі види діяльності молодшого спеціаліста як проектувальна, виробничо-технологічна, експлуатаційно-технічна, організаційно-управлінська, а також техніко-економічна, техніко-екологічна та комерційна.

Створення єдиного  інформаційного та навчально-методичного простору членів Комплексу   на базі сучасної інформаційно-освітнього середовища дасть доступ професорсько-викладацького складу, студентам  та співробітникам структурних підрозділів до спільних інтелектуальних ресурсів.

 

9.3  Неперервна практична підготовка  фахівців

 

Використання  Комплексу для підготовки випускника до першого робочого місця, залучаючи  його до проблем галузі через дипломне  та курсове проектування, яке націлюється на вирішення актуальних проблем сьогодення.

Збільшення обсягів практичної підготовки студентів за рахунок  узгодженості  програм дисциплін  різних рівнів ступеневої підготовки.

Організація практичної підготовки фахівцях на робочих місця членів Комплексу за програмами,  розробленими навчальними закладами та членами Комплексу.

Використання можливостей навчання студентів старших курсів  за індивідуальними планами для  поєднання ними навчання з роботою за фахом на виробництві.

Залучення студентів-практикантів до впровадження сучасного обладнання та технологій  галузі зв’язку.

Створення робочих місць з надання послуг зв’язку студентами, залучення їх до вивчення попиту на відповідні послуги.

 

9.4 Використання матеріально-технічної бази Комплексу

 

Навчально-науково-виробничий комплекс «Інфокомунікації», як  інструментарій в реалізації  неперервної ступеневої підготовки дає можливість:

–       ефективно проводити профорієнтаційну роботу серед учнів шкіл та робітничої молоді з метою відбору на навчання;

–       здійснювати організацію неперервного навчально-виховного процесу згідно з розробленими й узгодженими навчальними планами та робочими програмами безпосередньо на виробництві, створюючи  відповідні  філії спеціальних кафедр;

–       використовувати результати  наукових розробок  з актуальних питань у навчальному процесі;

–       забезпечувати раціональне використання навчально-виробничої бази  членів Комплексу для здійснення підготовки спеціалістів за узгодженими навчальними планами і програмами.

 Образованный человек тем и отличается

 от необразованного,

                                                 что продолжает считать

свое образование незаконченным.

Константин Симонов

НАПРЯМ 10

ВПРОВАДЖЕННЯ IT-ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ВИРІШАЛЬНИЙ ФАКТОР РЕАЛІЗАЦІЇ  НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ

Використання ІТ-технологій в освіті є вирішальним фактором входження в міжнародний освітянський простір, розширення можливості доступу студентів до ресурсів вищої освіти, підвищення ефективності самостійної роботи студентів та якості освіти.

Існуючий стан розвитку інформаційно-комунікаційної (ІКТ)-галузі в Україні, постійне зростання частки ІТ-індустрії у ВВП України створює потребу в висококваліфікованих ІТ-спеціалістах.

Вирішення цієї задачі планується здійснювати шляхом впровадження ІТ-технологій в навчальний процес,  створення інтелектуальних експертних систем для накопичення і використання знань та досвіду найбільш кваліфікованих фахівців з різних галузей, а також для реалізації тренінгів, що підвищить ефективність самостійної роботи студентів; реалізувати систему навчання впродовж життя за рахунок ІТ-технологій, посилення зв’язків між освітою та суспільством (громадянським суспільством, ринком праці) тощо.

Адаптація студентів і випускників Академії до виробництва та підвищення якості ІТ-освіти фахівців галузі здійснюється шляхом:

–       надання додаткових освітніх послуг та створення адаптаційних курсів для різних сегментів ІТ-освіти;

–       розвитку сучасної системи післядипломного навчання, підвищенням кваліфікації в галузі інформаційних технологій з урахуванням напрямів роботи;

–       електронного й індивідуального навчання;

–       розвитку сучасної системи неперервної освіти: забезпечення доступності та неперервності ІТ-освіти впродовж життя, складовою якої є дистанційна форма організації навчання, що здійснюється на основі сучасних педагогічних, інформаційних та телекомунікаційних технологій.

Актуальність впровадження додаткових та адаптаційних ІТ-курсів пояснюється тим, що отримані сьогодні знання в ІТ-сфері швидко стають не сучасними, тому постійно відчувається потреба в додаткових нових знаннях впродовж життя. Ці знання можна отримувати на різних курсах, семінарах і тренінгах тощо.

Для підвищення кваліфікації фахівців та інженерів, які вже працюють, планується розробити повні пакети навчально-методичної літератури для надання їм можливості навчатися надалі впродовж життя.

Постійно зростаюча потреба інформаційного суспільства в ІТ-спеціалістах ставить за мету реалізовувати навчання впродовж життя для різних категорій населення (у різних сегментах ІТ-освіти):

1) Сегмент А. Учні ЗОШ, гімназій, ліцеїв.

–     Створення профільних ІТ-класів у рамках проекту «ІТ-освіта», метою якого є залучення учнів випускних класів до профільного навчання і формування якісного контингенту студентів Академії ІТ-спрямування (саме – початковий рівень, що передбачає вивчення основ роботи з ПК, офісних, графічних та інших пакетів, а також навчання web- програмуванню і web-дизайну).

2) Сегмент Б. Різні категорії населення:

–     курси користувачів (початковий рівень, що передбачає вивчення основ роботи з ПК, офісних, графічних та інших пакетів);

–     курси  з програмування (отримання знань та практичних умінь серверної скрипкової мови програмування – «PHP», вивчення крос-браузерної верстки  – «HTML», вивчення «JavaScript» – автоматизація, створення клієнтської частини, інтерфейсів, управління змістом, створення додатків під соціальні мережі, СУБД MySQL та інші).

3) Сегмент В. Студенти:

–       друга (технічна) освіта за рахунок курсів з окремих видів фахової роботи.

4) Сегмент Г. ІТ-фахівці  реального сектору економіки  та фахівці високого рівнів:

–       авторизовані курси компанії Cisco (для мережних і системних адміністраторів); авторизовані курси з обладнання компанії Reichle & De-Massari («Інсталятор і дизайнер структурованої кабельної системи”) та інші;

–       пеціальні курси з прикладного програмного забезпечення з  – «1С: бухгалтерія», «1С: підприємство» «Парус: підприємство» та інші).

 

Наши знания есть сумма

того, чему мы научились

 и того, что мы забыли.

 Мария Эбнер-Эшенбах

 

НАПРЯМ 11

ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СУЧАСНОСТІ У КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГУМАНІТАРНО-ТЕХНІЧНОЇ ЕЛІТИ

Для реалізації наявного потенціалу тих можливостей, які відкриває перед системою освіти сучасність, у тому числі й при організації цільової підготовки національної гуманітарно-технічної управлінської еліти, доцільно проаналізувати характерні особливості сьогодення. Адже представникам нової еліти доведеться діяти  і працювати в умовах, коли вказані тенденції (якщо ми правильно їх визначили) перетворяться на реальність.

Досить умовна, на перший погляд, часова межа, яка розділила друге  і третє тисячоліття, в дійсності стала справжнім історичним рубежем для цілої низки важливих подій глобального, загально цивілізованого характеру. Хоча збіг цих подій і може виглядати дещо випадковим, однак глибинна причина їх уявляється цілком закономірною, оскільки самі ці події виступають  в дійсності проявом всезагальної властивості самоорганізації систем. Закони синергетики, діалектика взаємодії хаосу і порядку, нарешті, логіка управління функціонуванням соціальних систем та їх розвитком і стали врешті-решт причиною появи тієї точки біфуркації, з якої розвиток світових процесів став здійснюватися у несподіваному для більшості людей напрямку.

По-перше, істотно змінилась традиційна політична конфігурація світу і світової спільноти: розпад колишнього Радянського Союзу і соціалістичного табору завершив майже столітнє протистояння двох протилежних соціально-економічних систем, а з тим також існування старих формацій. При цьому чітко виявилася їх суперечливість та історична обмеженість. Світ вступив  у постформаційну епохуу якій колишні соціалістичні планово-директивні або командні економіки перетворюються на ринкові, а трансформація класичного капіталізму значною мірою здійснюється шляхом його розвитку як соціально орієнтованої економіки.

Сутність проблем, пов`язаних з відчутною глобалізацією, об`єктивними процесами поступового формування світового і, зокрема, європейського освітнього простору, полягає в необхідності забезпечення певної уніфікації системи освітньо-кваліфікаційних рівнів та відповідних вимог до змісту підготовки фахівців кожного рівня.

 

11.1 Зростання соціальної і професійної мобільності людей

 

Враховуючи зростання соціальної та професійної мобільності людей як однієї з характерних особливостей і тенденцій, сьогодення вимагає від системи освіти забезпечення можливості для кожного фахівця успішно працювати в будь-якій країні, що є учасником єдиного економічного та освітнього простору. А це, у свою чергу, передбачає можливість вільного вибору навчального закладу для здобуття освіти. При цьому необхідно надати людині можливість вивчати окремі дисципліни в університетах різних країн, які мають бути визнанні при отриманні диплому.

Така ситуація вимагає невідкладної постановки і розв`язання проблем формування цілісної філософії інженерної освіти та розробки перспективної парадигми професійної підготовки фахівців, зокрема, інженерного профілю. Вона включає визначення сукупності суспільних вимого до змісту та структури професійної компетенції та розвитку особистісних якостей фахівця. На підставі цих вимог може бути запропонована модель фахівця ХХІ століття, яка повинна стати орієнтиром для визначення цілей і змісту його професійно-практичної підготовки і виховання, для ефективної організації навчально-виховного процесу.

Від результатів та характеру вирішення цих проблем істотною мірою залежатимуть шляхи і темпи подальшого суспільно-політичного, соціально-економічного та духовно-культурного розвитку нашої країни, сама можливість її успішної інтеграції у європейські структури, плідного використання переваг від активної участі у міжнародному поділі праці. Таким чином, проблеми, що виглядають на перший погляд, суто галузевими в дійсності мають доленосний характер для України та її народу.

 

11.2 Демократизація суспільних відносин

 

Становлення ринкової економіки, відкритість і широкі міжнародні зв`язки, комп`ютерізація та інформатизація освіти, поява інформаційних технологій та їх широке використання у найрізноманітніших сферах життя і діяльності суспільства сприяє істотній інтенсифікації навчального процесу та його індувідуалізації, розширює можливості розробки  і застосування нових педагогічних технологій. Все це відкриває перед системою освіти нові шляхи і дає їм потужні засоби для успішного виконання нею своїх надзвичайно важливих і відповідальних суспільних функцій.

Відзначимо, водночас, що ці можливості являють собою лише певний потенціал, який не може спрацьовувати автоматично, сам по собі, а вимагає клопіткої праці вищої школи. При цьому необхідно не тільки добре усвідомити сутність здійснюваних змін та перетворень, а й зумовлених ними нових вимог до освіти, до професійної підготовки та виховання майбутніх фахівців. Слід враховувати також ту особливість, що темпи і масштаби цих змін і перетворень набули ще небаченого системного характеру, а їх можливі результати й наслідки надзвичайно важко піддаються передбаченню. Тому сама можливість їх урахування як одна з передумов успішного вирішення системою інженерної освіти своїх історичних завдань вимагає нових підходів до аналізу складних ситуацій та прогнозування можливих напрямів їх розвитку.

 

 

 

 

11.3 Формування моделі діяльності інженера і визначення ролі і місця основних компонентів  її структури

Відомо, що у структурі професійної діяльності інженера істотне місце належить виконанню управлінських функцій. На них, залежно від галузі і посади інженера, припадає від 20 до 80 % його робочого часу. Для зв`язківців на першому місці знаходиться  робота з надання нових послуг.

Детальне доопрацювання цієї моделі з вивченням можливостей, доцільних шляхів і засобів її реалізації і зумовили розробку цілісної концепції формування національної гуманітарно-технічної управлінської еліти та велику практичну роботу з її здійснення.

Оскільки самі проблеми еліти та елітарності, а тим більше можливості цільової підготовки еліти протягом тривалого часу були “Terra incognita” для педагогічної теорії і практики, було визнане за необхідне винести їх на широке обговорення наукової громадськості. З цією метою між Одеською національною академією ім. О.С. Попова та Інститутом філософії Національної академії наук Білорусі було укладено Договір про наукове  співробітництво. Сторони визначили наступні області співпраці як одні з пріоритетних:

–       методологічні та світоглядні проблеми сучасного наукового пізнання. Філософія науки та техніки;

–       філософські проблеми соціальної екології;

–       вивчення філософських проблем євроінтеграції у контексті сучасних процесів глобалізації;

–       специфіка соціальної організації і політичного розвитку незалежних держав на пострадянському просторі;

–       діалог культур у багатополярному світі. Проблема синтезу етнонаціональних картин світу у діалоговій парадигмі духовності.

 

11.4 Формування громадських позицій молоді в інформаційному суспільстві

Виховна робота в Академії спрямована на формування у студентів відповідальності за розвиток українського суспільства та впровадження різних форм самоврядування, активної громадської позиції в процесі побудови інформаційного суспільства, готовності до підтримки демократичних перетворень.

 

Проблеми постійного моніторингу, що здійснюється  Радою з виховної роботи:

–       рівень правових знань студентів;

–       прийняття рішень щодо дисциплінарних стягнень стосовно порушників нормативних документів Академії;

–       контроль за роботою оперативної групи порядку;

–       організація методичної допомоги кураторам, студрадам інститутів/факультетів та гуртожитків;

–       сприяння вдосконаленню навчально-виховного процесу, поліпшенню виховної роботи зі студентами через взаємодію з Радою профспілки студентів, студрадами гуртожитків;

–       сприяння вдосконаленню навчально-виховного процесу, поліпшенню виховної роботи зі студентами через взаємодію з Радою профспілки студентів, студрадами гуртожитків;

–       організація виховної роботи у гуртожитках спільно з органами студентського самоврядування;

–       координація виховної роботи структурних підрозділів Академії;

–       залучення до співпраці з питань організації виховного процесу державних установ, громадських та молодіжних організацій.

Виховну роботу Академії координує відділ соціально-психологічної та виховної роботи (СП та ВР), створений у лютому 2002 року. Також СП та ВР залучає до цієї роботи Центр гуманітарної освіти та розвитку, інститути, факультети, гуманітарні кафедри, органи студентського самоврядування інститутів, факультетів і гуртожитків. Діяльність відділу спрямована на активізацію виховної та соціально-психологічної роботи зі студентами як у навчальних групах, так і в гуртожитках. Метою роботи відділу СП і ВР, з одного боку, є активізація традиційних видів діяльності зі збереженням досягнень минулого, а з іншого – пошук і впровадження нових форм впливу на студентів, розробка нових методик взаємодії з молоддю.

Задля підвищення ефективності ведення виховної роботи в Академії  також існує Центр гуманітарної освіти та розвитку (ЦГО та Р). Його  основною метою є виховання високих моральних цінностей, активної громадянської позиції, національної свідомості та патріотизму, розвиток творчих обдарувань студентів, організація роботи колективів художньої самодіяльності та культурного дозвілля.

З метою формування активної громадянської позиції у студентів планується робота за наступними напрямками:

–       національно-практичне виховання;

–       громадсько-правове виховання;

–       екологічне виховання;

–       інтелектуально-духовне та естетичне виховання;

–       трудове виховання;

–       фізичне виховання та пропаганда здорового способу життя;

–       робота з профкомом студентів та органами студентського самоврядування.

 

11.5 Впровадження заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання

 

З метою підвищення національно-патріотичних якостей студентів планується реалізація спільного відзначення святкових днів таких, як:

–         День партизанської слави та річниця партизанського руху в Україні у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;

–         День ветерана та Міжнародний день громадян похилого віку;

–         річниця створення Одеської області;

–         Міжнародного дня рідної мови;

–         День захисника Вітчизни;

–         День Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

 

11.6 Громадянсько-правове виховання

 

Інформування студентів про їх соціальні, трудові, житлові, сімейні права формує їх свідоме ставлення до реалізації своїх прав та виконання громадянських обов`язків.

Правове виховання в Одеській національній академії зв`язку ім. О.С. Попо­ва здійснюється Центром правового захисту студентів, який працює на базі кафедри політології.

Громадянсько-правове виховання здійснюється також профспілковим комітетом студентів та відділом СП та ВР.

При відділі СП та ВР працює телефон довіри, у головному корпусі Академії розміщена скринька довіри.

 

11.7 Впровадження заходів, спрямованих на інтелектуально-духовне та естетичне виховання

 

З метою покращення інтелектуально-духовного та естетичного виховання співробітниками Центру гуманітарної освіти та розвитку планується проведення лекторіїв за такими темами: «Історія мистецтв», «Українська література та драматургія», «Історія західноєвропейського мистецтва», «Український та російський живопис і скульптура», «Історія української культури», «Культурологія: українська література та драматургія».

 

11.8 Фізичне виховання та пропаганда здорового способу життя

 

Для забезпечення повноцінного фізичного розвитку студентів викладачами кафедри фізичного виховання з урахуванням спортивних інтересів молоді, їх стану здоров`я, фізичної та рухової (технічної) підготовленості та спортивної кваліфікації планується реалізувати через спортивні секції.

Викладачами проводилися секційні тренувальні заняття з різних видів спорту: легка атлетика (чол., жін.), футбол (чол., жін.), баскетбол (чол., жін.), волейбол (чол., жін.), гандбол (чол.), бокс (чол.), боротьба (чол.), карате (чол.), бадмінтон (чол., жін.), настільний теніс (чол., жін.), шашки та шахи (чол., жін.).

З метою пропаганди здорового способу життя в Академії проводяться різні спортивні змагання: міжфакультетські змагання з баскетболу, спартакіади серед студентів перших курсів інститутів і факультетів, Відкритий турнір зимового Кубка України зі стрільби з блочного луку, спортивні естафети та футбольний турнір між студентами та викладачами, присвячені Всесвітньому дню здоров`я, турнір із волейболу, Студентські Олімпійські ігри тощо.

 

11.9 Органи студентського самоврядування

 

З метою активізації виховної і соціально-психологічної роботи зі студентами, а також для розвитку органів студентського самоврядування в гуртожитках, інститутах і факультетах. З 1 по 10 число кожного місяця голови студрад гуртожитків звітують відділу СП і ВР про виконану роботу та інформують про плани на наступний місяць.

Щомісяця відділом СП і ВР разом із профспілкою студентів, студрадами гуртожитків і комендантами проводяться збори зі старостами поверхів, блоків і кімнат.

Співробітники відділу СП і ВР спільно з координаторами з виховної роботи інститутів/факультетів та представниками студентського самоврядування гуртожитків проводять постійні перевірки дотримання студентами вимог Положення про студентський гуртожиток ОНАЗ ім. О.С. Попова та наказу «Про заборону паління в Академії » від 01.12.05 р. №01-05-176 (п.7).

В Академії плідно працюють студентські осередки, а саме:

–       рада студентського самоврядування Академії;

–       рада студентського самоврядування гуртожитків;

–       профспілка студентів;

–       студентська телевізійна студія;

–       шоу-група при ЦГО та Р.

 

Слава – это непрерывное усилие.

Жюль Ренар

НАПРЯМ 12

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ АКАДЕМІЇ

Імідж ОНАЗ ім. О.С. Попова – представницький образ Академії, як єдиного галузевого національного вищого навчального закладу України, який бере участь у формуванні політики держави в упровадженні нових технологій обміну інформацією, готує бакалаврів магістрів, інженерів з усіх спеціальностей галузі зв`язку, надає послуги різним категоріям населення за віком та видом діяльності з упровадження нових технологій інформаційного обміну, захисту інформації в мережі Інтернет, підготовці вступу до Академії, консультації абонентам соціальних мереж Інтернету, організує перепідготовку фахівців з ІТ-технологій.

Метою проведення політики підвищення іміджу ОНАЗ є підвищення конкурентоспроможності ОНАЗ на ринку освітньо-наукових послуг, виведення бренду ОНАЗ на першу позицію у відповідних сегментах ІТ-технологій. Для цього проводиться робота за наступними напрямами:

–       формування позитивного іміджу ОНАЗ серед школярів та їх батьків з метою зацікавлення вступу талановитої молоді до ОНАЗ;

–       формування позитивного іміджу ОНАЗ серед випускників коледжів, з ціллю зацікавлення Їх продовженням освіти в ОНАЗ;

–       формування позитивного іміджу ОНАЗ серед осіб, зацікавлених у підвищенні кваліфікації, набутті додаткових знань в інформаційно-телекомунікаційних та інших галузях на курсах, що проводяться в ОНАЗ;

–       формування позитивного іміджу ОНАЗ серед організацій-роботодавців з ціллю максимального повного працевлаштування випускників ОНАЗ, формування конкурентної переваги випускників ОНАЗ перед рештою випускників;

–       формування позитивного іміджу ОНАЗ серед організацій і підприємств галузі телекомунікацій та супутніх галузей з метою плідного співробітництва при проведенні наукових досліджень та розробці науково-технічної продукції, підвищення фінансування навчально-наукової діяльності ОНАЗ;

–       формування позитивного іміджу ОНАЗ серед міжнародних, приватних фондів, спонсорів з ціллю залучення додаткових фінансових надходжень для покращення організації навчально-виховного процесу;

–       формування позитивного іміджу ОНАЗ серед органів державної та муніципальної влади з метою підвищення рівня стимулювання розвитку ОНАЗ з боку відповідних органів влади.

 

Головні напрями політики підвищення іміджу ОНАЗ:

–       підвищення іміджу ОНАЗ на регіональному рівні (м. Одеса, Одеська обл.);

–       підвищення іміджу ОНАЗ на національному рівні;

–       підвищення іміджу ОНАЗ на міжнародному рівні.

 

Складові іміджу ОНАЗ:

1. Основні складові:

–       загальна популярність і репутація ОНАЗ;

–       швидкість реагування на зміни запитів споживачів;

–       інноваційний потенціал та його реалізація;

–       престиж освітніх програм;

–       рекламна політика ОНАЗ;

–       рівень розвитку та характер зарубіжних зв`язків;

–       фінансова забезпеченість (стійкість);

–       конкурентний статус.

2. Об`єктивні складові:

–       набір функціональних знань;

–       ступінь практичної орієнтації освітніх програм;

–       асортимент освітніх програм;

–       кваліфікація викладачів, технологічність освіти.

3. Суб`єктивні складові іміджу ОНАЗ складаються з:

–       уявлення про рівень комфортності середовища ОНАЗ:

·        характер відносин між студентами, педагогами та студентами (декла­рований стиль відносин і його контроль на різних рівнях – адміністра­ція, педагогічний колектив, колектив студентів, колектів батьків);

·        психологічний клімат і турбота адміністрації про надання актуальної психологічної допомоги окремим студентам (практика роботи кураторів, заступників деканів (директорів інститутів), відділу соціально-психологічної та виховної роботи, центру гуманітарної освіти та розвитку);

·        увага Академії до особистості студента, його морального, духовного, емоційного, фізичного розвитку (наявність скоординованої роботи і сформованих традицій за цими напрямами);

 

–       образ персоналу ОНАЗ:

·          думка про кваліфікацію та професійні якості професорсько-викладацького складу і співробітників;

·          думка про особисті якості, особливо професорського-викладацького складу;

·          думка про віковий та статевий склад педагогічного колективу;

–       уявлення про стиль ОНАЗ:

·          роль і місце ОНАЗ на освітньому ринку;

·          власна освітня політика (профіль, спеціалізація підрозділів, підбір персоналу, відбір студентів, спеціальне забезпечення обраної політики);

·          якість та зміст зв`язків ОНАЗ з зовнішніми об`єктами;

·          загальна атмосфера навчального закладу (рівень культури спільноти ОНАЗ, психологічний клімат у місцях прямих контактів – приймальної комісії, канцелярії; дизайн будівель та приміщень; візуальні атрибути самобутності ОНАЗ).

 

Cуб`єкти іміджевої політики ОНАЗ

Учасниками сучасного процесу формування іміджу ОНАЗ (суб`єктами інформаційно-іміджевої політики) виступають:

–       навчально-науково виробничі центри ОНАЗ;

–       викладачі, співробітники, студенти ОНАЗ;

–       засоби масової інформації ОНАЗ.

 

Об`єкти реалізації іміджевої політики ОНАЗ

Об`єктами та співучасниками реалізації іміджевої політики мають бути:

–       міські та районні управління освіти;

–       загальноосвітні середні школи;

–       коледжі та технікуми;

–       викладачі інформатики ЗОСШ;

–       учні ІХ-ХІ класів;

–       близькі родичі учнів (батьки та батьки батьків).

Предметом сумісної діяльності ОНАЗ і об`єктів є впровадження ІТ-технологій в загальноосвітніх навчальних закладах:

–       залучення учнів до підвищення кваліфікації користувача мережі Інтернет через заочну систему навчання в Академії  та участі у спеціалізованих олімпіадах з ІТ-технологій.

 

 

Никогда не пробъётся наверх тот,

 Кто не делает того, что ему говорять,

 И тот, кто делает не больше того,

 Что ему говорят.

 Н.Г. Чернышевский

НАПРЯМ 13

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ЗА НАПРЯМАМИ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 0509 – РАДІОТЕХНІКА, РАДІОЕЛЕКТРОННІ АПАРАТИ ТА ЗВ`ЯЗОК, ЯК ЛОКОМОТИВ КОНВЕРГЕНЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНДУСТРІЇ (ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ) У ГАЛУЗЬ ЗВ`ЯЗКУ

13.1 Зміст ядерного ядра інформаційних технологій

Інформаційні технології  – широка та актуальна сфера науково-виробничої діяльності, метою якої є підготовка професійних кадрів для наукової та виробничої сфер  самої області ІТ та інших галузей економічної діяльності , що, в свою чергу, є важливим компонентом підготовки фахівців будь-якого профілю.

У  зв`язку з цим для студентів пропонуються 2 –і навчальні дисципліни:

·       Інформатика (в бакалавраті);

·       Інформаційні технології (в програмі магістрів).

Зауважимо, що часто під інформатикою в ВНЗ все ще розуміють навчання програмуванню на конкретних мовах, а не систематичне вивчення простору ІТ з його законами розвитку та сучасним станом. Тому до дисципліни Інформатика доцільно віднести і не тільки навчання програмуванню на конкретній мові (мовах) програмування. Це пояснюється тим, що навчальними цілями в даному випадку виступають навчання основам і методам програмування для написання програм, так би мовити, для себе, для власних потреб, а не навчання методам та засобам промислового програмування продуктів ІТ, як це має місце при підготовці ІТ-професіоналів. До того ж слід зазначити, що практично у кожному вузі склалася власна практика навчання програмуванню, ломка якої може виявитися болючою, та й такою, що не забезпечує належного ефекту. Тому навчання програмуванню, включаючи підтримуючі практикуми, а також практикуми з освоєння різноманітних продуктів ІТ, на даному етапі можна віднести до Інформатики.

 

13.2 Вимоги до мінімального об`єму знань для курсу  “Інформаційні технології” для непрофільних напрямів

 

Доцільність формування змісту даного розділу з модулів ядра ІТ обумовлена тим, що об’єм знань програми ІТ та його мінімально необхідна частина визначені та гармонізовані на міжнародному рівні.

Вимоги до мінімального об’єму знань для частини ІТ “Інформаційні технології” з модулів ядра слід формувати на основі наступних рішень:

·       Скоротити набір базових розділів ІТ (модулі, що містять специфічну інформацію і не призначенні для підготовки ІТ-професіоналів).

·       Скоротити об’єм годин для розділів “Дискретні структури” та “Алгоритми та складність”, спростивши також зміст окремих модулів цих розділів .

·       Розділ “Мови програмування” замінити відповідним розділом компоненту ВНЗ, що забезпечить конкретну підготовку до першого робочого місця.

 

Базовими розділами слід вважати:

–       Дискретні структури.

–       Алгоритми та основи програмування.

–       Архітектура обчислювальних систем.

–       Операційні системи.

–       Комп’ютерні мережі.

–       Технології баз даних.

–       Компонент ВНЗ.

 

Елементами мінімального об’єму знань, що пропонується в якості ядра ІТ, за курсом ІТ на рівні модульного представлення, в якому назви чи мітки модулів знань (наприклад, ДМ, ОП, АР та інші) співпадають з назвами відповідних модулів стандарту бакалавра ІТ, набуває такого вигляду: функції, відношення, множини; основи математичної логіки; комбінаторика; графи та дерева; елементи теорії ймовірностей; основні конструкції мов програмування; об’єктно-орієнтоване програмування; основні структури даних; стратегії алгоритмів; основні алгоритми оброблення інформації; цифрова логіка та цифрові системи; представлення даних на машинному рівні; інтерфейси та зв’язок; паралельні та нетрадиційні архітектури; принципи створення операційних систем; введення у мережне оброблення даних; зв’язок та комп’ютерні мережі; мережна безпека; Web як приклад оброблення з архітектурою клієнт-сервер; інформаційні системи; системи управління базами даних; моделі даних.

 

На основі сформованих розділів напряму для магістрів пропонується введення  наступних дисциплін

 

№ з/п дисципліни

Назва дисципліни та компоненти програми підготовки магістра ІТ

Кількість годин

1

2

3

1

Науково-методичні і математичні основи інформаційних технологій

Дискретні структури, формальні логічні системи, моделі дискретних об’єктів та процесів, обчислювальні алгоритми та методи, алгоритмічна складність обчислень, нові парадигми програмування та процесів оброблення інформації теорії паралельних процесів, теорія інформації та кількісні міри інформації, теорії кодування, алгоритми цифрового обробки сигналів та обробки зображень. Глобальні концепції розвитку області ІТ, структура та методи системи стандартів ІТ, фундаментальні моделі, мови та нотації основних розділів ІТ. Математичні моделі, методи, алгоритми, протоколи інформаційної безпеки. Теорія тестування конформності для абстрактних автоматів і формальних мов, мови нормальної специфікації, методи та алгоритми атестаційного тестування систем ІТ стандартам та профілям. Тенденції та перспективи розвитку інформатики та ОТ; правові, економічні, соціальні та психологічні аспекти інформатизації діяльності людини.

180

 

 

 

 

 

1

2

3

2

Сучасні інформаційні технології в науці та освіті

Процеси стандартизації ІТ. Сучасні мови програмування (МП), їхні парадигми, методи реалізації. Концепції інтероперабельних архітектур проміжного шару (middleware). Компонентно-базовані методи розроб­ки  ІС. Використання формальних методів у компетентно-базованому процесі розробки. Мови формальних специфікацій. Підходи та методи проектування семантично інтероперабельних ІС. Телекомунікаційні технології. Протоколи, сервіси та мережні застосування мережі Інтернет. Дистанційне навчання. Керування мережними ресурсами. Інтеграція мережі Інтернет з системами мобільного зв’язку. WAP-технології. Кількість сервісів у телекомунікаціях та зв`язку (QoS). Мови опису  змісту (контентів) інформаційних ресурсів.

135

3

Сучасні технології проектування мережних застосувань.

Аналіз продуктивності обчислювальних систем та мереж. Безпека ІТ. Технології баз даних. Теорія та практика технологій потоків роботи. Мобільне програмування в операційній системі (ОС) Uniх, портируємі  ОС,  ОС вбудованих систем. Об’єктно-орієнтовані CASE-технології та уніфікований процес розробки ПЗ, мова моделювання UML. Технології мультимедія, алгоритми, методи та засоби розробки розподілених систем мультимедія. Розробка та використання інтелектуальних систем. Аналіз та розробка систем ІТ. Управління проектами в області ІТ, бізнес-проектування.

135

4

Іноземна мова

Вдосконалення навичок читання, усної мови та перекладу з іноземної мови і на неї у професійній сфері та поза нею.

200

 

13.3 Розподіл загального навчального часу при 2-ворічній  підготовці магістрів з напрямів  0509 – Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв’язок з конвергенцією ІТ

№ з/п

Вид роботи

Години

Національний кредит

Кредит ECTS

1

2

3

4

5

1 Цикл гуманітарної підготовки

216

4

6

2 Цикл професійної та практичної підготовки спеціальних дисциплін напрямів галузі знань 0509

1260

23,33

35

 

 

1

2

3

4

5

3 Цикл навчально-методичних і математичних основ ІТ

288

5,33

8

4 Цикл дисциплін ядра ІТ

288

5,33

8

5 Науково-дослідна робота

900

5,33

25

6 Підготовка атестаційної роботи та наукових публікацій

540

10

15

7 Дисципліни першого робочого місця

540

10

15

8 Державна атестація

288

5,33

8

 

 

13.4 Вимоги до рівня підготовки магістрів з напрямів галузі 0509 “Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв`язок” при конвергенції ІТ

 

Вимоги, зумовлені спеціалізованою підготовкою магістра інформаційних технологій включають:

–       володіння знаннями та навичками, достатніми для самостійної навчально-дослідницької діяльності в області прикладної математики та теоретичної інформатики, а також в областях розробки нових ІТ;

–       наступні вміння:

·       має володіти науково-методичними основами та стандартами в області ІТ, вміти застосовувати їх при розробці нових ІТ, створенні та інтеграції систем, продуктів та сервісів ІТ;

·       має володіти сучасними комплексними технологіями автоматизації проектування систем, продуктів та сервісів ІТ (зокрема, CALS- і CASE-технологіями ), сучасними парадигмами та мовами програмування;

·       має володіти компонентно-базованими методами інтеграції розподільних систем ІТ;

·       має володіти стандартами, методами та засобами управління безпекою ІТ та управління розподіленими ресурсами;

·       має мати уявлення про функціональні можливості найбільш розповсюджених продуктів ІТ, а також необхідні уміння з їх використання;

·       має формулювати та розв`язувати задачі, що виникають в ході навчально-дослідницької діяльності та вимагають поглиблених професійних знань;

·       має обирати необхідні методи дослідження, модифікувати існуючі та розробляти нові, виходячи з задач конкретного дослідження;

·       має обробляти отримані результати, аналізувати та осмислювати їх з урахуванням літературних даних, що маються;

·       має вести бібліографічну роботу з залученням сучасних ІТ;

·       має подавати підсумки виконаної роботи у вигляді звітів, рефератів, статей, що оформлені у відповідності до його ступеня, вказаного у стандарті та магістерській програмі, за якою він проходив навчання.

Вимоги до підсумкової державної атестації магістра інформаційних технологій:

–       Підсумкова державна атестація магістра інформаційних технологій включає захист випускної кваліфікаційної роботи (магістерської дисертації) та державний екзамен.

–       Підсумкові атестаційні випробування призначені для визначення практичної та теоретичної підготовки магістра інформаційних технологій до виконання професійних задач, встановлених теперішнім відповідним освітнім стандартом.

Вимоги до випускної кваліфікаційної роботи (магістерської дисертації).

–       Вимоги до змісту, об’єму та структури магістерської дисертації  визначаються вищим навчальним закладом на основі Положення про підсумкову державну атестацію випускників Академії, державного освітнього стандарту з напряму 510200 “Прикладна математика і  інформатика ” та методичних рекомендацій  НМО університетів.

–       Магістерська дисертація за напрямом “Інформаційні технології” за своїм рівнем повинна відповідати науковій публікації у даній науковій області.

–       Час, що відводиться на  підготовку магістерської дисертації, складає не менше 20 тижнів.

–       При експертизі випускної кваліфікаційної роботи (магістерської дисертації) рекомендується залучення зовнішніх рецензентів.