В умовах демократизації, інтеграції України у європейське співтовариство, переходу до ринкової економіки, реформування освітньої галузі у контексті Болонського процесу формується нова концепція виховання молоді. Стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль об’єднуючого консолідуючого фактора у суспільному розвитку, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України незалежно від її етнічної приналежності.

Одночасно в умовах світової глобалізації, входження України в Європейський простір процес виховання має забезпечувати залучення молоді до світової культури та загальнолюдських цінностей і норм, формування толерантності до інших точок зору, розуміння відмінностей між людьми у культурі, побуті та звичаях, у переконаннях і віруваннях як між народами, так і між етнічними, релігійними та іншими групами.

Мета виховання – формування гармонійно розвиненої людини, високоосвіченої, соціально активної й національно свідомої, наділеної глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, яка є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення. Формування національної інтелігенції, сприяння збагаченню та оновленню інтелектуального генофонду нації, виховання духовної еліти завдання, що стоїть перед науково-педагогічним колективом на одному рівні з підготовкою висококваліфікованих фахівців. Науково-теоретичні й методологічні засади національного виховання втілено в Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти, затвердженій Міністерством освіти і науки 1996 року, Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції національно-патріотичного виховання молоді ( 2009 р.).

Напрями і форми виховання

Національно-патріотичне виховання передбачає розвиток історичної пам’яті, виховання патріотичних почуттів, усвідомленої любові до Батьківщини, громадянського почуття обов’язку та відповідальності за долю Вітчизни й готовність працювати на її благо, захищати її, зміцнювати міжнародний авторитет. Національно-патріотичне виховання здійснюється в навчальний та позанавчальний час: через лекції, перш за все з історії України, історії вітчизняної культури; оволодіння культурою мови, знайомство з національними традиціями українського народу, а також роботу клубів, гуртків, академічного музею, діяльність студентської преси (газети і радіо); шляхом організації поїздок пам’ятними місцями, зустрічей з ветеранами праці й бойових дій, з ветеранами Збройних сил України; залучення студентів до роботи громадських молодіжних організацій, студентських профспілок тощо.

Інтелектуально-духовне виховання:

– розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення;

– виховання потреби самостійно здобувати знання та готовності до застосування знань, умінь у практичній діяльності;

– реалізація особистісного життєвого вибору та побудова професійної кар’єри на основі здібностей і знань, умінь і навичок;

– виховання здатності формувати та відстоювати власну позицію.

Моральне виховання – розвиток високих моральних якостей і переконань, що виявляються в моральних нормах поведінки в усіх сферах життєдіяльності та забезпечують активну життєву позицію молодої людини. Моральне виховання здійснюється через усі лекційні курси, у тому числі етичного та загально-гуманітарного циклу та діяльність усіх служб, підрозділів, роботу кураторів, викладачів, а також формування в колективах студентів атмосфери вимогливості, принциповості, чесності, відповідальності та взаємодопомоги. Окрім того, моральне виховання пронизує всю систему позааудиторної роботи: проведення Днів відкритих дверей; урочистої посвяти в студенти першокурсників; святкування знаменних дат університету, факультетів, кафедр; залучення студентів до професійної роботи з майбутніми абітурієнтами; кураторські години; проведення бесід, лекцій з антиалкогольною та антинаркотичною тематикою; організація вечорів, концертів; діяльність органів студентського самоврядування; залучення студентів до участі в акціях гуманістичного характеру; висвітлення моральних питань у газетах і часописах. Сучасна дійсність, що характеризуються кризою духовності, соціальною незахищеністю молоді, поширенням таких негативних явищ як алкоголізм, наркоманія, вимагає підсилення виховної роботи серед студентства, пошуку нових форм.

Політичне виховання спрямоване на формування у студентської молоді політичної культури, що включає розвиток уявлення про механізми політичного процесу, способи досягнення політичної мети, знайомство з політичною діяльністю держави, з її політичним досвідом і досвідом інших країн. Політичне виховання здійснюється у процесі навчальних занять соціально-гуманітарного циклу, а також через усю систему позааудиторної роботи: роботу наукових гуртків, політичних клубів, конференцій, на яких обговорюються актуальні питання сучасності; через лекції, бесіди, зустрічі з політиками, депутатами різних рівнів. Однак треба пам’ятати, що при цьому не мають за мету формування у студентів певної політичної орієнтації, мова йде лише про політичну культуру.

Правове виховання спрямоване на виховання правової культури студентської молоді та поваги до прав і свобод людини та громадянина, розширення правових знань та вмінь, застосування на практиці законів держави. Воно здійснюється через лекційні курси, перш за все, правових дисциплін, а також через позанавчальну діяльність: роботу гуртків, семінарів студентського наукового товариства, проведення правових конкурсів, турнірів, олімпіад, конференцій тощо. Трудове виховання передбачає формування творчо активної, працелюбної особистості, яка володіє професійною майстерністю, розвиненими діловими якостями, почуттям відповідальності, шанобливим ставленням до власності, готовності до життєдіяльності за умов ринкових відносин, до підприємницької діяльності та конкуренції.

Трудове виховання пов’язане з навчальною діяльністю, з участю в роботі наукових гуртків, конференцій, клубів, із вивченням додаткових навчальних курсів, з участю в професійних конкурсах, у роботі бізнес-клубів, студентських бірж праці, олімпіадах. Воно може бути реалізоване шляхом організації зустрічей з випускниками, фахівцями з підприємств і установ, які завдяки наполегливій праці та знанням досягли успіху, проведення трудових акцій із озеленення, прибирання території тощо.

Екологічне виховання спрямоване на формування екологічної культури особистості, що регулює взаємовідносини людини та природи й орієнтує людину на збереження та відновлення природи як середовища існування всього живого. Здійснюється екологічне виховання через лекційні курси екологічної спрямованості та через виділення екологічного компонента у більшості навчальних дисциплін, а також через роботу студентського наукового товариства, екологічних гуртків, організацію екскурсій до краєзнавчих музеїв, на підприємства, туристичних походів, проведення тижня Землі, природоохоронних акцій та заходів.

Естетичне виховання передбачає розвиток естетичних почуттів, смаків, поглядів, формування естетичного ставлення до дійсності, творчої активності студентської молоді. Воно здійснюється через лекційні курси, що містять естетичні знання, а також у процесі роботи гуртків і студій, участь студентів у художній самодіяльності, відвідування театрів, виставок, музеїв, проведення зустрічей у літературно-музичних, театральних вітальнях, зустрічі з діячами літератури та мистецтва, організація чемпіонатів КВН, інтелектуальних ігор, організацію щорічного фестивалю творчості студентів “Студентська зима” тощо, а також – естетичне оформлення приміщень, забезпечення чистоти, порядку.

Фізичне виховання – утвердження здорового способу життя як невід’ємного елемента загальної культури особистості, протидія факторам, що негативно впливають на здоров’я членів вузівського колективу, вироблення вмінь самостійного використання методів і форм фізичної культури в трудовій діяльності та відпочинку. Фізичне виховання реалізується на заняттях з фізичної культури, через діяльність колективів фізкультури на факультетах, спортивного клубу, роботу спеціальних медичних груп і груп лікувальної фізкультури, роботу спортивних секцій, клубів, проведення спортивних змагань, спартакіад, турнірів, зустрічей, туристичних походів, молодіжних акцій проти куріння, алкоголізму, наркоманії тощо.

Виховний процес на кафедрі Комутаційних систем організується через індивідуальні, групові, масові форми.

КОМПЛЕКСНИЙ ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ КАФЕДРИ

1. Національне, громадянське виховання

– формування національної свідомості, розвиток почуття гідності, самоповаги, формування особистості патріота і громадянина;

– збереження і примноження українських традицій, виховання шанобливого ставлення до українських святинь, державної символіки;

– обов‘язкове опанування студентами державною мовою, формування високої мовної культури;

– набуття та усвідомлення історичних знань, пропаганда культурних надбань свого народу, оволодіння народною мораллю, культурою;

– досягнення високої культури міжнаціональних відносин, поваги до всіх націй і народностей, віросповідань;

– формування поваги і любові до свого міста, академії.

2. Трудове, професійне виховання

– профорієнтаційної діяльності;

– формування свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства;

– формування свідомого та відповідального ставлення до навчання, оволодіння професією;

– організація діяльності студентського наукового товариства;

– розвиток ділових якостей особистості, організованості, дисциплінованості;

– підготовка до життя в умовах ринкової економіки, до підприємництва та конкуренції.

3. Політичне і правове виховання

– оволодіння правовими знаннями, положеннями Конституції України;

– формування політичної та правової культури;

– виховання поваги до законів і норм співжиття у своєму колективі та суспільстві;

– спонукання студентів до активної протидії правопорушенням, антигромадянській позиції.

4. Морально-етичне виховання

– утвердження моральних цінностей;

– формування високих моральних якостей;

– виховання культури поведінки як в академії так і за його межами;

– спонукання студентів до активної протидії аморальності, вживанню алкогольних напоїв, палінню, наркоманії.

5. Екологічне виховання

– формування екологічної культури особистості, почуття відповідальності за природу;

– залучення студентів до активної природоохоронної діяльності;

6. Художньо-естетичне виховання

– оволодіння духовними і культурними надбаннями людства, українського народу;

– формування естетичних смаків і культури поведінки;

– організація змістовного дозвілля;

– розвиток талантів і художніх творчих здібностей студентів;

7. Фізичне виховання ( за окремим планом спортивно-масових заходів)

– повноцінне медичне обслуговування;

– оптимізація режиму навчально-виховного процесу;

– розвиток у молоді потреби у здоровому способі життя;

– вироблення, відповідального ставлення до власного здоров‘я та оточуючих; – розвиток фізичних можливостей, укріплення здоров‘я студентів;

– залучення до фізичної культури і спорту всіх студентів;

– змістовна організація дозвілля;

– досягнення високих результатів у спорті