Міністерство транспорту та зв’язку України
Державний департамент з питань зв’язку та інформатизації

 

 

 

 

 

 

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ’ЯЗКУ
ім. О.С. ПОПОВА

 

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ
на 2007 – 2014 рр.

 

Если мы хотим создать новый мир,
Материал для этого уже готов.
Первый тоже был создан из хаоса.
Роберт Купллен

 

УЗГОДЖЕНО
на засіданні
Наглядової ради
ОНАЗ ім. О.С. Попова
від 25 червня 2007 р.
УЗГОДЖЕНО
на засіданні
Вченої ради ОНАЗ
ім. О.С. Попова
протокол № 9
від 28 травня 2007 р.

 

Одеса 2007


Каждый хочет, чтобы его информировали честно, беспристрастно, правдиво и в полном соответствии с его взглядами. Гилберт Черстертон

Вступ

Кінець ХХ століття та початок третього тисячоліття характеризується зародженням інформаційного суспільства. Людство підійшло до межі, коли доля “внеску” до ВНП від інформаційних послуг стає порівняною з “внеском” від сировинних ресурсів, створення передових технологій, організації прогресивного виробництва тощо.

Відомо, що розвиток усіх галузей господарства визначається рівнем їх інформатизації, а необмежений доступ до інформації впливає також на соціум в цілому і на кожну людину окремо.

Таким чином, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій є ключовим важелем розвитку інформаційного суспільства. Будь який розвиток вимагає забезпечення людськими ресурсами.

Загальновизнаним є той факт, що від якості вищої освіти залежить майбутнє країни, оскільки сама освіта формує найважливіше багатство держави – людський потенціал. Тому цілком справедливим є ствердження, що підвищенням якості вищої освіти і його вплив на розвиток економіки має стати стратегічним національним пріоритетом України.

Можна назвати декілька причин, які мають стимулювати роботи у названій сфері. Головна з них – перегляд самого поняття “якість” стосовно вищої освіти та навчального закладу.

Якість вищої освіти традиційно пов’язується зі змістом і формою навчального процесу, який базується на кваліфікації та досвіді викладачів. Але швидкоплинність змін, що відбуваються у світі, примушує переглянути усталені погляди. Тому не можуть залишатись осторонь від процесу змін ані структура, ані форма навчального процесу. Це означає, що нові уявлення щодо якості будуть пов’язані не з “косметичною адаптацією” вузу до нових умов, а з необхідністю глибокої перебудови основ його діяльності.

До радикальних дій спонукає і демографічна ситуація. Через декілька років Україна пройде через “демографічну яму”, що викличе припинення існування чи не половини вузів. Їм просто не вистачить бажаючих навчатися. Тобто, для виживання потрібно шукати нові конкурентні переваги.

Але є більш довготривала загроза: стрімкого розвитку набуває прогрес глобалізації ринків та пов’язаний з ним процес загострення конкуренції. Ця обставина накладає на систему освіти проблеми небачених масштабів.

Особливою стала проблема якості підготовки кадрів у зв’язку зі входженням України до Європейського освітнього простору. На сьогодні можна визначити низку загальних факторів, що суттєво погіршили рівень надання послуг вищої освіти:

  • відсутність системного підходу до розподілу випускників вузів;
  • дефіцит фахівців, здатних працювати в умовах ринкової економіки, і натомість надлишок фахівців з професіями, які не користуються попитом;
  • нестабільний попит на фахівців-випускників вузів;
  • зниження інтересу до оволодіння технічними знаннями та набуття інженерних професій;
  • скорочення фінансування з державного бюджету загальноосвітньої та наукової діяльності тощо.

Метою концепції є визначення стратегічних напрямів розвитку Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова (в подальшому Академія), які забезпечать:

  • входження Академії в Європейське освітянське співтовариство;
  • сучасною інженерно-технічною елітою галузь зв’язку та інформатизації;
  • інтеграцію інтелектуальних та матеріальних ресурсів Академії, підприємств і наукових організацій галузі на проведення фундаментальних досліджень, що забезпечать конкурентоспроможність галузі та якісну підготовку фахівців.

Завданням концепції є формування найбільш ефективних рейтингових дій в кожному із стратегічних напрямів, які забезпечать модернізацію освітньо-наукової діяльності та виховної роботи в контексті європейських вимог.
Реалізація концепції повинна дозволити Академії вистояти у жорсткій конкурентній боротьбі на ринку освітніх та нових послуг.
В основу Концепції покладено наступні принципи:

  • інтеграції інтелектуальних і матеріальних ресурсів Академії та підприємств-роботодавців, наукових та проектних організацій при підготовці фахівців;
  • безперервності підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
  • цілеспрямованості й фундаменталізації навчання;
  • поєднання теоретичного навчання з набуттям практичних навичок;
  • активізації самостійної творчої роботи студентів;
  • індивідуалізації та різноманітності форм навчання, що передбачає урахування специфіки майбутньої роботи студентів;
  • гуманітаризації навчання, що забезпечує підвищення загальної культури студентів.

Стратегічні напрями:

  1. Перетворення академії в корпоративний навчальний заклад.
  2. Розвиток системи управління якістю підготовки фахівців.
  3. Формування якісного контингенту студентів Академії.
  4. Моніторинг ринку праці випускників академії, та зв’язок з виробництвом.
  5. Впровадження новітніх технологій навчання.
  6. Розвиток навчально-методичної бази.
  7. Гуманітарне виховання та розвиток студентського самоврядування.
  8. Інтеграція Академії в світовий освітній простір.
  9. Впровадження кредитно-модульної системи навчання.
  10. Відтворення кадрового потенціалу.
  11. Розвиток фундаментальних та прикладних наукових досліджень.
  12. Рейтингова мотивація професорсько-викладацького складу академії.
  13. Перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців.
  14. Розвиток матеріальної та соціальної бази, заходи з енергозбереження.

Концепція базується на заходах щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Назустріч людям”, “Концепції розвитку поштового зв’язку України”, Концепції розвитку ВАТ “Укртелеком”, Програми створення Єдиної національної системи зв’язку України, Національної програми інформатизації, Указу Президента України “Про заходи щодо захисту інформаційних ресурсів держави”, рішень Женевського Самміту з питань інформаційного суспільства, Основних засад розвитку вищої освіти України (в контексті Болонського процесу) (К.-Тернопіль, 2004), Модернізації вищої освіти України і Болонського процесу (К., 2004), Вищої освіти України і Болонського процесу (Навч. посібник за ред. В.Г. Кременя. – Тернопіль, 2004), Указу Президента України “Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні”, Указу Президента України “Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів”, Наказів Міністерства освіти та науки України “Про затвердження положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, “Про затвердження положення про організацію екстернату у вищих навчальних закладах України”, “Про затвердження положення про навчальний та навчально-науково-виробничий комплекси”, Положення про вищий навчальний заклад, “Болонський процес: зближення, а не уніфікація” (Кремень В.Г. “Дзеркало тижня” № 48, 2003), “Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти” (Журавський В.С., Згуровський М.З. ІВЦ “Видавництво “Політехніка””, 2003), “Болонський процес у фактах і документах” (Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003), Матеріалів науково-практичного семінару “Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації” (Вид-во “Львівська політехніка”, 2003).

В одиночку человек только слабое творение…
Но чего только не в состоянии сделать тот же человек,
объединившись с себе подобными.
В. Вейтлинг

Общая тяговая сила нескольких покровителей
равна сумме их индивидуальных сил,
помноженных на число покровителей.
«Теорема Холла»

Напрям 1

Академія як корпоративний навчальний заклад

Згідно з Положенням про проведення експерименту щодо впровадження професійно-орієнтованих програм вищої освіти,  корпоративний навчальний заклад (КНЗ) – це навчально-виробничий комплекс, який створений на основі договору для поєднання  навчального, виробничого, наукового та комерційного інтересу, із делегуванням окремих повноважень його учасників централізованому органу регулювання діяльності  КНЗ.
Діяльність КНЗ має на меті упорядкування та підвищення ефективності  взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг, напрацювання сучасних принципів формування державного замовлення, із урахуванням загальнодержавних і регіональних потреб підготовки фахівців з вищою освітою та у відповідності з Болонською декларацією, створення передумов для посилення мобільності студентів, розширення можливостей їх працевлаштування після закінчення навчання.
Як інструмент заснування корпоративного навчального закладу передбачається створення навчально-науково-виробничого комплексу.
Предмет діяльності навчально-науково-виробничого комплексу:

  • координація і проведення спільної навчально-методичної роботи з підготовки спеціалістів високого рівня, підвищення кваліфікації працівників;
  • спільні наукові дослідження та видавнича діяльність;
  • співпраця у багатосторонніх проектах і програмах.

На сьогодні накопичено досвід у наступних напрямах:

  1. Цільова підготовка фахівців для підприємства галузі:
    • спільна робота Академії та участь кадрових служб підприємств і організацій галузі з відбору та підготовки абітурієнтів до вступу до Академії;
    • узгодження напрямів підготовки студентів з потребами підприємств через 5 років;
    • забезпечення кадровими службами підприємств та організацій місцями практики з урахуванням першого робочого місця;
    • узгодження спеціалізації випускників з урахуванням технічного  оснащення підприємства та перспектив його розвитку;
    • узгодження тематики дипломного проектування з задачами підприємства;
    • участь фахівців підприємств в атестації випускників;
    • спільна робота щодо працевлаштування випускників;
    • щорічний аналіз результатів прийому на 1-й курс та працевлаштування випускників.
  2. Участь Академії в реалізації виробничих планів підприємств галузі:
    • розробка концепції та програм розвитку підприємств галузі (для цих цілей міністерством в Академії створено навчально-наукові інститути “Поштовий зв’язок” і “Економіка та менеджмент”);
    • проектування регіональних систем та мереж зв’язку (з цією метою в Академії створено науково-дослідні центри: “Проект-телеком”, “Індекс”, “Економічних та аналітичних досліджень”, “Стандартизації та нормотворчої діяльності”);
    • участь студентських будівельних загонів в проведенні  монтажно-будівельних робіт в підприємствах обласних філій;
    • сертифікація обладнання підприємств зв’язку (для цих цілей створено  спеціальну “Сертифікаційно-випробувальну лабораторію”).
  3. Участь Академії в захисті інтересів галузі та держави в міжнародних організаціях зв’язку:
    • фахівці Академії беруть участь у роботі науково-технічних рад Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації (Держзв’язку); міжнародних регіональних комісіях, очолюють роботу в Україні зі стандартизації систем і служб, комплексів та апаратури телебачення, проводять відповідні госпдоговірні НДДКР на замовлення Держзв’язку, керують робочими групами дослідницьких комісій Підготовчого комітету Держзв’язку з питань “Відеослужба”, “Аудіослужба”, “Супутникові служби”, “Мережі передачі даних та зв’язок відкритих систем”, проводять державну науково-технічну політику України у напрямах телебачення, радіомовлення та міжнародну політику  Адміністрації зв’язку  у Секторі Радіозв’язку Міжнародного Союзу Електрозв’язку (МСЕ), Регіональному Союзі в галузі зв’язку країн СНД.

    Від імені України фахівці Академії зробили 135 наукових внесків у Міжнародний Союз Електрозв’язку (ITU).
    Фахівці Академії займають керівні посади у МСЕ-ІТU на рівні голів комісій МСЕ.

  4. Участь підприємств галузі в підготовці фахівців:Підприємства галузі беруть участь в цільовій підготовці фахівців, переоснащенні лабораторій сучасним обладнанням, виданні навчально-методичної літератури, стимулюванні навчальної роботи студентів (110 студентів є іменними стипендіатами підприємств зв’язку).

 

Вводи улучшения без похвалы и без подношений Предшественников,
но возьми себе за правило не только следовать достойным примерам,
а и самому создавать их.
Ф. Бэкон

Напрям 2

Управління якістю освіти

Рівень інтелектуального потенціалу країни, визначається якістю вищої освіти в країні, стає найважливішим фактором не тільки економічного і соціального розвитку, але й фактором економічної й політичної самостійності держави, фактором її виживання.

Поняття якості освіти базується на сучасній концепції якості продукції.

Проте це поняття для освіти є більш складним, ніж для продуктів, що пов’язано зі структурою споживання освітніх послуг, як споживачі результатів освітнього процесу виступають як самі студенти, так і їхні сім’ї, підприємства, на яких вони будуть працювати, і, врешті-решт, суспільство й держава в цілому, які будуть ефективно (або неефективно) використовувати їхній потенціал. У зв’язку з цим якість освіти можна визначити як: “сукупність властивостей і характеристик освітнього процесу, які дають йому можливість задовольняти обумовлені або припусканні потреби в знаннях і навичках окремих громадян, підприємств і організацій, суспільства і держави”.

На рисунку показано основні складові навчального процесу, які забезпечують якість освіти.

Для вирішення задач координації політики в області якості в 2006 році в Академії створено відділ “Управління якістю підготовки фахівців” (“УЯПФ”). До завдань відділу “УЯПФ” відноситься:

  • управління якістю освітнього процесу і постійне вдосконалювання системи управління якістю підготовки фахівців;
  • збір інформації і створення автоматизованого банку показників якості підготовки фахівців в Академії;
  • розробка інформаційно-аналітичних матеріалів з проблем якості освіти, організація і здійснення заходів щодо їхнього розповсюдження;
  • організація і проведення соціально-психологічних досліджень, надання психологічної підтримки викладачам і студентам академії, вироблення рекомендацій і пропозицій щодо створення дружнього мікроклімату в колективі;
  • аудиторські перевірки якості результатів навчального процесу;
  • проведення моніторингових досліджень якісних показників підготовки фахівців і функціонування навчального процесу;
  • створення комп’ютерного центру педагогічних вимірювань (тестування);
  • підготовка Академії до сертифікації якості в УКРСЕРПРО за міжнародними стандартами ISO серії 9000;
  • створення в перспективі на базі відділу Центру розробки систем управління якістю освіти, підготовка спеціалістів цієї галузі для інших ВНЗ, участь у конкурсах на одержання грантів по створенню систем управління якістю.

Concept development of Academy concept pic1

Рисунок. Властивості освітнього процесу,
що визначають його якість

Створення та розвиток системи управління якістю має цілі:

ВНУТРІШНІ: досягнення якісного рівня випускників Академії, який перевищує рівень інших ВНЗ. Використання новітніх освітніх та інформаційних технологій. Зростання професійного рівня викладачів і співробітників Академії. Оптимізація навчального процесу.

ЗОВНІШНІ: наявність в Академії працюючої та сертифікованої системи забезпечення якості навчання. Розширення та засвоєння нових ринків пошуку абітурієнтів та працевлаштування випускників. Зростання рейтингу та престижу Академії. Орієнтація на задоволення вимог ринку, галузі та регіону.

Робота по запровадженню ефективних механізмів оцінювання кінцевих результатів навчання. Дослідження в області педагогічної метрології та теорії тестування. Розробка системи показників знань та умінь фахівців і створення єдиного банку тестових завдань для проведень ректорських зрізів знань.

Функціонування, а особливо сертифікація системи якості потребує сильної бюрократичної підтримки (велика кількість письмових процедур), що збільшує трудомісткість у вирішенні деяких адміністративних питань.

Дуже важко змінити образ мислення співробітників Академії та студентів так, щоб він відповідав ідеології тотальної якості – TQM, а без такої ідеологічної перебудови ефективність роботи системи управління якістю буде мінімальною чи взагалі шкідливою.

 

Личность всегда главная,
Человеческая личность должна быть крепка, как скала,
ибо на ней все строится.
И.С. Тургенев

Напрям 3

Якісний контингент студентів академії –
якісна інженерна еліта галузі зв’язку

При реалізації концепції підготовки й організації прийому абітурієнтів до Академії повинна вирішуватися задача формування контингенту студентів  Академії з числа найбільш обдарованих та підготовлених  випускників загальноосвітніх шкіл і вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, щоб забезпечити потреби галузі зв’язку, на замовлення якої Академія проводить підготовку фахівців.

Для реалізації концепції планується створити мережу відділень Академії в регіонах України на базі регіональних підрозділів підприємств галузі. Ці відділення разом з кадровими  службами підприємств обласних дирекцій будуть проводити роботу щодо узгодження напрямів підготовки (спеціалізації)випускників з урахуванням перспектив розвитку галузі регіону, забезпечувати місцями практики студентів Академії, узгоджувати тематику дипломного проектування відповідно до потреб підприємств зв’язку регіону, забезпечувати участь провідних фахівців підприємств галузі в атестації випускників. Забезпечувати участь регіональних підрозділів підприємств у щорічній роботі по працевлаштуванню випускників і у роботі комісії міністерства по аналізу прийому студентів на перший курс ОНАЗ ім. О.С. Попова та працевлаштуванню випускників.

Планується розвиток співпраці з загальноосвітніми школами та вищими навчальними закладами І – ІІ рівнів акредитації, а саме: будуть проводитися олімпіади з різних дисциплін серед випускників шкіл та ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації, залучатися до цієї роботи  створені відділення Академії в регіонах. Створені відділення в регіонах повинні забезпечувати попередній відбір та проведення агітаційної роботи як серед молоді, так і своїх працівників (для забезпечення набору на заочне відділення Академії). Забезпечувати об’єктивність проведення цієї роботи шляхом залучення до неї громадських організацій.

Створювати навчально-методичні об’єднання з навчальними закладами Міносвіти, Центром комп’ютерного тестування.

Концепція повинна реалізовуватися силами усіх структурних підрозділів Академії, починаючи з кафедр як загальної, так і спеціальної підготовки.

Провідні фахівці кафедр повинні організовувати  відвідування шкіл з метою проведення лекцій для випускних класів, зустрічей з батьками випускників, гурткової роботи. Організовувати філії кафедр на провідних підприємствах зв’язку у рамках створених відділень в регіонах. Всі ці заходи потрібно проводити як серед шкіл міста Одеси і вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації міста, так і всіх областей України.

До цієї роботи в областях України доцільно залучати навчально-науково-виробничі центри, які працюють у містах Вінниця, Джанкой, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Київ, Котовськ, Львів, а також консультативні пункти в обласних центрах на базі підприємств, підпорядкованих Державному комітету зв’язку та інформатизації України.

В якості гурткової роботи на кафедрах, на яких викладаються комп’ютерні дисципліни, передбачається складання задач з програмування, які можливо розповсюджувати під час відвідування шкіл або інших заходів (наприклад, програмування зображень або комп’ютерних ігор для мобільних телефонів тощо).

Передбачається також проведення студентських науково-дослідних конференцій випускників шкіл і вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації з метою ознайомлення з науково-практичними задачами, які вирішуються в Академії.

Дирекції навчально-наукових інститутів, деканати повинні проводити роботу щодо удосконалювання буклетів та інших друкованих матеріалів, які  потрібно розповсюджувати під час масових заходів і в школах. Необхідно створювати рекламні ролики та фільми про Академію, навчально-наукові інститути та факультети. Забезпечувати показ цих матеріалів через мережу державних і кабельних каналів телебачення, забезпечити трансляцію рекламних аудіоматеріалів через мережу ефірного мовлення.

Дирекції навчально-наукових інститутів, деканати, приймальна комісія, відділ виховної роботи, Інтернет-лабораторія планують удосконалювати сайт Академії у мережі Інтернет таким чином, щоб він найбільш повно, з урахуванням потреб галузі та новітніх технологій, відбивав питання організації навчання, дисципліни, які викладаються в Академії, перспективи працевлаштування випускників.

До масових заходів, які проводяться в Академії, таких як Дні відкритих дверей, будуть залучатися керівники провідних підприємств галузі, на яких відбувається працевлаштування випускників; провідні вчені науково-дослідних інститутів, підприємства, які займаються розробкою та впровадженням новітніх засобів зв’язку.

Потрібно ширше висвітлювати в засобах масової інформації можливість здобуття другої освіти і військової підготовки. Для показу можливостей кафедри військової підготовки – проводити показові військові збори.

Серед слухачів підготовчих курсів Академії активніше провадитиметься агітаційна робота по залученню їх до Академії.

Ели бы рекламодатели тратили
На улучшение своей продукции те деньги,
Которые они тратили на рекламу,
Их продукция не нуждалась бы в рекламе.
Уилл Роджерс

Напрям 4

Моніторинг ринку праці випускників Академії

Важливим напрямом комплексної та гармонічної діяльності Академії в сучасних умовах є конструктивна взаємодія Академії та роботодавців, з метою установлення партнерських відносин, залучення їхніх коштів на підготовку та перепідготовку фахівців, працевлаштування випускників Академії та створення банку робочих місць.

Процес підготовки фахівців та побудова моніторингу працевлаштування в Академії передбачається через вирішення наступних найбільш актуальних завдань:

  • вдосконалення підготовки і перепідготовки фахівців в умовах ринкової економіки та адаптації їх до ринку праці (з урахуванням вимог роботодавців);
  • сприяння працевлаштуванню студентів і випускників Академії, профорієнтації і кар’єрному зростанню фахівців;
  • забезпечення соціального захисту студентів і випускників Академії.

Моніторинг ринку праці випускників дозволить Академії раціонально удосконалювати освітню політику. Для створення та виконання поставлених завдань Академія планує:

  • організацію та проходження практики студентів у вітчизняних та світових операторів електро- та поштового зв’язку, виробників та постачальників телекомунікаційного обладнання, спільних підприємств і відомих зарубіжних фірм як в Україні, так і за її межами;
  • мовну підготовку у лінгвістичному центрі Академії для роботи фахівців на підприємствах зв’язку не тільки в межах України, але і в зарубіжних країнах;
  • створення банку робочих місць з метою працевлаштування випускників Академії, в тому числі проведення заходів щодо створення системи працевлаштування студентів у вільний від навчання час, як в період навчального року, так і під час літніх канікул;
  • створення і організація “Ярмарки вакансій” з метою залучення керівників підприємств зв’язку для розвитку взаємовідносин між підприємствами зв’язку і Академією, а також для професійної орієнтації студентів Академії;
  • забезпечення науково-методичними матеріалами, які в процесі навчання допоможуть визначитись майбутнім фахівцям щодо своєї реалізації на ринку;
  • узагальнення науково-методичних матеріалів в області маркетингових досліджень і соціологічних опитувань, що проводяться Академією з метою аналізу кон’юнктури ринку праці і проблем працевлаштування випускників у регіоні.

Створення та розвиток системи моніторингу ринку праці випускників Академії забезпечить ефективне поєднання соціально-економічних потреб особистості випускників, родин, підприємств і держави в умовах ринкових відносин.

Человеку свойственно ошибаться,
но для нечеловеческих ляпов нужен компьютер.
Пол Эрлих

Напрям 5

Впровадження новітніх технологій навчання

Одним з пріоритетних напрямів Академії є інформатизація навчального процесу, підготовка фахівців, здатних ефективно використовувати персональні комп’ютери та новітні інформаційно-комунікаційні технології у професійній діяльності.

Надання студентам можливості вільного вибору часу та місця роботи з джерелами інформації, ефективного використання телекомунікаційних і комп’ютерних технологій для розв’язання освітніх задач й широкого використання мультимедійних комп’ютерних технологій, де інформація подається більш ніж в одній формі і включає використання тексту, звуку, графіки, мультимедійної графіки та відео.

Зробити інформацію доступнішою для студентів шляхом постійного розширення електронного навчання, розвитку освітніх технологій, таких як навчаючі портали, об’єкти навчання та електронні портфоліо. Надавати студентам постійний доступ до навчальних матеріалів шляхом розвитку Інтернет, еволюційного розвитку бібліотеки шляхом творення мережі електронних документів, розроблення навчально-методичного забезпечення включно з матеріалами на електронних носіях, інтеграції користувачів у міжнародний інформаційний простір, обміну інформаційними ресурсами з іншими бібліотеками. Впроваджувати комп’ютерні технології для швидкого і широкого вибору документів за заданими критеріями, удосконалення системи сортування, формування системи каталогів, індексів та відсилок до корисних ресурсів. Створення умов для подання інформаційних ресурсів (в т.ч. освітніх) у вигляді медіаресурсів, записаних на слайдах, аудіо- та відеокасетах, CD-дисках чи дискетах. Створити електронну бібліотеку, бібліотеку електронного навчально-методичного комплексу (ЕНМК), який вміщує навчальні видання, текстові матеріали та керуючі модулі. Забезпечення розміщення матеріалів ЕНМК як у локальній мережі, так і на носіях інформації, що знімаються, наукові та навчальні лабораторії з віддаленим доступом.

Планується суттєво підвищити якість як самостійної роботи студента, так і всього навчального процесу шляхом інтеграції розрізнених інформаційних продуктів, технічних засобів та інформаційних ресурсів в єдину систему та на основі нових інформаційних технологій, створивши умови для:

  • підвищення якості самостійної роботи студентів та рівня знань;
  • інтенсифікацій процесу навчання шляхом використання тестів та автоматизованих навчаючих курсів;
  • одержання, узагальнення та систематизації знань та умінь.

Глибше впроваджувати до навчального процесу елементи науково-дослідницьких технологій – комп’ютерних підручників, комп’ютерних лекцій, спеціальних програм.
Планується направити зусилля професорсько-викладацького складу Академії на розробку спеціальних навчальних дій та задач інтеграції електронного навчання з традиційним, розробки нової гнучкої освітньої парадигми, яка забезпечує раціональний перерозподіл зусиль педагога та студента.

Система дистанційного навчання повинна забезпечувати гнучке поєднання пізнавальної діяльності студента з різноманітними джерелами інформації, навчальними матеріалами з даного курсу, оперативну та систематичну взаємодію з провідним  лектором курсу, консультантами, групову роботу (комплексні завдання, курсові проекти) з іншими слухачами даного курсу, використання пошукових та дослідницьких методів. При розробці навчального матеріалу передбачається оперативний контроль засвоєння матеріалу та підсумковий контроль лектором або консультантом у вигляді тестів, комплексних завдань, курсових робіт.

Передбачається надання студентам можливості для всебічного розвитку особистості шляхом розширення інформаційно-освітнього простору та створення динамічної інформаційно-освітнього середовища є основною метою освітньої діяльності Академії.

В хорошей книге больше истин,
Чем хотел вложить в неё автор.
Мария Эбнер-Эшенбах

Напрям 6

Розвиток навчально-методичної бази

Важливим напрямом роботи Академії є забезпечення навчального процесу підручниками і методичними посібниками, які сприятимуть підготовці висококваліфікованих бакалаврів і магістрів.

Академія має можливість і повинна стати центром для написання і видання  навчально-методичної літератури:

  • розроблювана література повинна містити передові технології, досягнення науки і техніки зв’язку України та зарубіжних країн;
  • забезпечувати комплексний підхід до розробки нової тематики та об’єднання її з тими розділами навчального посібника, які вже підготовлено;
  • розроблювальні навчальні матеріали мають дозволити використання нових навчальних технологій, які передбачають активну самостійну роботу студентів, застосування в навчальному процесі навчальних та тестувальних програм, впровадження сучасних систем контролю та дистанційних методів навчання;
  • розроблювальні в рамках даного напряму навчальні посібники повинні бути інноваційними за формою і являти собою навчально-методичні комплекси, що включають тексти лекцій за модулями, практикуми для самостійної роботи студентів, тести, лабораторні роботи тощо.
  • до реалізації розроблювальних підручників, навчальних посібників залучати  провідних фахівців Академії, а також професорсько-викладацький склад інших вищих навчальних закладів і провідних фахівців галузі зв’язку;
  • розроблювальні тести в підручниках, навчальних посібниках необхідні для активізації самостійної роботи студентів, удосконалювання  поточного та кінцевого контролю знань;
  • якість навчально-методичних матеріалів необхідно перевіряти під час їхньої апробації при читанні лекцій, проведенні практичних занять і самостійної роботи студентів.

Для вирішення цього питання необхідно:

  • формувати авторські колективи із залученням провідних фахівців інших навчальних закладів (КПУ, ХНУРЕ,НУЛП, ДНТУ, ДУУКТ), а також фахівців підприємств галузі зв’язку;
  • узгоджувати програми навчальних дисциплін за модулями з вищими навчальними закладами України і зарубіжжя, які готують фахівців області Телекомунікації;
  • узгоджувати розділи програми підготовки бакалаврів і магістрів з провідними підприємствами зв’язку, а також залучати  до підготовки і видання навчальної літератури провідні телекомівські компанії (МКМ-телеком, ЕСІ, СІSCO та інші);
  • вести вивчення ринку потреб у підручниках , проводити презентації  методичних матеріалів як в Академії, так і в інших навчальних закладах;
  • розробляти реальні принципи стимулювання авторських колективів відносно написання книг, навчальних посібників;
  • розвивати видавничу базу Академії – впроваджувати сучасні технології видання, розвивати видання  презентаційних матеріалів на оптичних носіях.

В воспитании главное, чтобы воспитываемые этого не замечали.
Маршалл Маклюэн

Никогда не пробьется наверх тот,
Кто не делает того, что ему говорят,
И тот, кто делает не больше того,
Что ему говорят.
Н.Г. Чернышевский

Напрям 7

Гуманітарне виховання та
студентське самоврядування в Академії

Розбудова держави ставить перед вищими навчальними закладами надзвичайно важливе й невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина й патріота Батьківщини.

Формування національної інтелігенції, сприяння збагаченню і оновленню інтелектуального генофонду нації, виховання її духовної еліти – завдання, що стоїть перед Одеською національною академією зв’язку ім. О.С. Попова на одному рівні з підготовкою висококваліфікованих фахівців. Досягнення мети виховання можливе лише за умови комплексного підходу і залучення до цієї роботи всього професорсько-викладацького складу Академії, адміністрації, органів студентського самоврядування. Базою для розвитку цього напряму визначено відділ соціально-психологічної і виховної роботи (СП і ВР), який організовує і координує виховну роботу Академії, залучаючи до цієї роботи Центр гуманітарної освіти та розвитку, гуманітарні кафедри, деканати, інститути, органи студентського самоврядування факультетів, інститутів і гуртожитків. Передбачається:

  • продовження лекторіїв: “Історія західноєвропейського мистецтва”, “Історія українського та російського живопису”, “Історія храмів і культової архітектури”, “Історія науки і культури Одеси” та інші;
  • планується розвиток різноманітних художніх колективів, шоу-груп; студентських театрів; гуртків сценічної мови; хореографічних, в т.ч. українських фольклорних ансамблів; вокальних та музичних колективів;
  • проведення Днів Академії, Днів факультетів та урочистих випусків фахівців, інтелектуальних ігор “Що? Де? Коли?” та “Брейн-Ринг”, конкурсів краси та інтелекту;
  • продовження проведення конкурсів “Зірка Академії”, “Містер Академії”, “Романтична пара” та інші;
  • підтримувати команду КВК Академії.

В зв’язку з цим Академія буде продовжувати звертати особливу увагу на:

  • створення належних умов для розвитку та задоволення культурних потреб студентів;
  • забезпечення умов, зокрема, економічної бази для реалізації здорового способу життя та зменшення психосоціальної дезадаптованості студентів;
  • забезпечення належних умов проживання, навчання й відпочинку студентської молоді в гуртожитках, на оздоровлення студентів шляхом залучення до спортивно-масової роботи і організованого відпочинку в канікулярний період;
  • забезпечення правового та соціального захисту студентських сімей;
  • профілактику наркозалежності та ВІЛ-інфекції/СНІДу.

З метою сприяння розвитку інформаційного суспільства в Україні Академія ставить перед собою завдання – ініціювання й стимулювання гуманітарних досліджень проблем інформатизації й інформаційного суспільства.

Одне з найважливіших завдань, що стоять у даний момент перед вищими навчальними закладами – це створення найбільш сприятливих умов для реалізації інтелектуального й морального потенціалу людини. Впровадження в систему керування вузом особливого механізму – студентського самоврядування, що передбачає широкі права для студентських колективів у керуванні вузом у сполученні з високою відповідальністю за результати роботи, дозволить вирішити це завдання найбільш ефективно.

Сучасне студентське самоврядування може й повинне бути сконцентроване на рішенні наступних найбільш актуальних завдань:

  • стати умовою реалізації творчої активності й самодіяльності в навчально-пізнавальних, науково-професійних і культурних відносинах;
  • стати реальною формою студентської демократії з відповідними правами, можливостями й відповідальністю;
  • стати засобом соціально-правового самозахисту.

В Академії студентське самоврядування розглядається як особлива форма ініціативної, самостійної суспільної діяльності студентів, спрямованої на рішення важливих питань життєдіяльності студентської молоді, розвиток її соціальної активності, підтримку соціальних ініціатив.

Передбачається розвиток студентських рад гуртожитків, ради Центра гуманітарної освіти й розвитку, ради музею історії, ради телестудії. Розробляються положення про діяльність кожної ради, методичні рекомендації з організації їхньої роботи.

Відділом СП і ВР при особистій участі органів студентського самоврядування планується щорічно проводитися в Академії огляд-конкурс “Нам тут жити” на “Кращий гуртожиток”, “Кращий поверх”, “Кращий блок”, “Кращу кімнату”, “Кращий орган студентського самоврядування”.

Основними цілями діяльності системи студентського самоврядування Академії є:

  • забезпечення й захист прав і інтересів студентів;
  • забезпечення виконання студентами своїх обов’язків;
  • збереження й розвиток демократичних традицій студентства;
  • залучення студентів до рішення всіх питань, пов’язаних з підготовкою висококваліфікованих фахівців;
  • сприяння студентам у рішенні навчальних, соціально-побутових і інших питань, що зачіпають їхні інтереси;
  • сприяння органам керування в рішенні навчальних і наукових завдань, організації освітнього й виховного процесу з обліком наукових і професійних інтересів студентства;
  • організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжних організацій;
  • сприяння працевлаштуванню випускників;
  • участь у рішенні питань міжнародного обміну студентами.

Процеси демократизації й гуманізації громадського життя викликають все більший інтерес до самоврядування як фактора створення умов вільного розвитку особистості. У зв’язку з цим в Академії передбачається надання студентам можливості більшої участі в управлінні ВНЗ. Для цього необхідно створити координуючий орган – студентський комітет (студкомітет) академії, який буде самостійним суспільним структурним підрозділом загальної системи виховної роботи в Академії. А також розробити нову загальноакадемічну програму “Розвиток студентського самоврядування”, яка буде відбивати всі основні сфери життєдіяльності студентів.

Студентське самоврядування Академії буде залучатися:

  • до розподілу соціальних пільг і матеріальної допомоги, путівок на базу відпочинку через профком;
  • до вирішення питань організації навчання, відпочинку й побуту студентів, у тому числі поселення у гуртожитки;
  • до участі в розробці разом з Адміністрацією Правил внутрішнього трудового й навчального розпорядку;
  • до участі в засіданнях Вченої Ради, ректорату, деканату й зборах під час обговорення будь-яких питань діяльності студентів і аспірантів;
  • до контролю разом з Адміністрацією роботи бази відпочинку, гуртожитку й розробці пропозицій стипендіальних комісій та ін.

Розвиток системи студентського самоврядування в Академії може й повинен сприяти всебічному розвитку особистості, підвищенню рівня соціального потенціалу студентської молоді.

Люди одиноки, потому что вместо мостов они строят стены.
Стройте мосты от человека к человеку, разумеется разводные.
Станислав Ежи Леу

Напрям 8

Інтеграція ОНАЗ ім. О.С. Попова
в світовий освітній простір

Основний стратегічний принцип міжнародної діяльності Академії – це інтернаціоналізація її освітньо-наукової діяльності як основа для інтеграції в міжнародний освітній простір та як засіб затвердитися на міжнародному ринку освітніх послуг. Для досягнення цієї мети академія планує сконцентрувати зусилля на наступних проблемах:

  • залучення іноземних громадян до навчання в Академії (за термінологією Болонського процесу т.з. «підвищення привабливості й конкурентоспроможності європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу»);
  • інтегрування українських студентів та викладачів у міжнародний освітній простір (за термінологією Болонського процесу т.з. «розширення мобільності студентів та викладачів»);
  • додаткові (іміджеві) заходи, що сприяють підвищенню рейтингу Академії (в світі рішень колегії МОН України від 23.02.06 р.);

Вирішення цілей кожної із перелічених проблем базується на реалізації конкретних завдань.

  1. Залучення іноземних громадян до навчання в Академії, яке передбачає збільшення кількості іноземців, які навчаються в Академії та ПВ, за базовими напрямами, в аспірантурі, докторантурі, ФПК шляхом:
    • укладання договорів з державними та приватними підприємствами телекомунікаційної галузі іноземних країн на підготовку та перепідготовку фахівців;
    • акредитація Академії за кордоном;
    • створення оптимальних умов для навчання та проживання іноземних громадян;
    • налагодження постійних контактів з підприємствами, що оплачують навчання іноземних студентів, та з їхніми батьками;
    • налагодження контактів з надійними в правовому відношенні суб’єктами підприємницької діяльності, які займаються набором іноземців на навчання;
    • розміщення реклами за кордоном;
    • реклама «другої» вищої освіти;
    • участь у міжнародних освітніх виставках або в фахових виставках;
    • встановлення зв’язків з зарубіжними випускниками Академії.
  2. Інтегрування українських студентів та викладачів у міжнародний освітній простір, яке передбачає отримання «подвійних» дипломів випускниками Академії шляхом організації частини навчання в провідних європейських ВНЗ, що готують фахівців за аналогічними з Академією напрямами, та проходження практики на закордонних підприємствах або фірмах, що належать до телекомунікаційної галузі, а також залучення іноземних викладачів з ВНЗ-партнерів для викладання окремих дисциплін та читання спецкурсів за фахом.Для українських викладачів – це підвищення кваліфікації відповідно до міжнародного рівня в зарубіжних освітніх та фахових установах або перебування за кордоном по обміну викладачами з ВНЗ-партнерами для читання лекцій, або збирання матеріалу для наукової роботи за рахунок грантів на індивідуальну мобільність ІМG  за програмою TEMPUS-TACIS. Необхідні наступні заходи:
    • пошук іноземних ВНЗ-партнерів, що готують фахівців за аналогічними напрямами з ОНАЗ, та укладання з ними договорів про співробітництво взагалі та зокрема на видачу «подвійних дипломів» або отримання певними факультетами або інститутами Академії статусу «сумісних»;
    • розробка сумісних навчальних програм з зарубіжними ВНЗ-партнерами як підґрунтя для видачі «подвійних дипломів»;
    • участь у партнерських програмах з метою розвитку співробітництва, заявку на фінансування яких подають іноземні ВНЗ-партнери;
    • створення нормативно-правової бази для полегшення інтеграційних та коопераційних процесів між ВНЗ-партнерами та видачі «подвійних» дипломів;
    • стимулювання інтенсивної мовної підготовки студентів та викладачів (курси на базі Лінгвістичного центру з видачею відповідного сертифіката або внесенням результатів оволодіння додатковою іноземною мовою в диплом – програма «Друга іноземна мова в диплом Академії»; створення груп, де викладання ведеться повністю або частково англійською мовою викладачами Академії або викладачами з зарубіжних ВНЗ-партнерів; організація викладання іноземних мов їхніми носіями; переведення СНТК англійською мовою; захист дипломних проектів іноземною мовою; формування комісій, які приймають захист іноземною мовою із запрошенням до складу комісії іноземних фахівців);
    • організація підвищення кваліфікації українських викладачів до міжнародного рівня (стажування для викладачів іноземною мовою в країнах, де та чи інша мова викладання є державною; стажування за кордоном для викладачів за фахом; більш активне використання ІМG (індивідуальних грантів на мобільність), які пропонує, наприклад, програма ТЕМПУС-ТАСІС; публікації в зарубіжних виданнях, наприклад, в збірниках ВНЗ-партнерів; більш активне використання програм ДААД та інших освітніх програм для викладачів та науковців; участь у наукових конференціях за кордоном);
    • додаткові заходи, що сприяють інтеграції Академії із зарубіжними ВНЗ на шляху до «подвійних дипломів» (обмін студентами та викладачами; подвійне керівництво дипломниками та аспірантами; збирання матеріалу для дипломних проектів або дисертацій у ВНЗ-партнерах; проходження практики за кордоном; проведення СНТК за участю іноземних студентів, тобто надання їм статусу міжнародних; сумісні студентські наукові роботи або публікації та виступи на СНТК; видача сертифіката за участь у СНТК; участь у молодіжних форумах (літніх школах, олімпіадах) за кордоном та організація літніх шкіл або міжнародних таборів (фахових та мовних) на базі відпочинку «Електрон»).
  3. Іміджеві заходи підвищення рейтингу  Академії, які передбачають
    • участь у розробці проектів ТЕМПУС або аналогічних заходах по отриманню грантів на розробку сумісних навчальних планів з ВНЗ-партнерами, впровадження нових спеціальностей, будівництво бібліотеки або створення сучасного бібліотечно-інформаційного центру, нову літературу за фахом, розробку системи контролю якості освіти,  грантів на індивідуальну мобільність;
    • вступ до європейської асоціації;
    • участь у науково-освітніх виставках за кордоном і в Україні;
    • організація міжнародних конференцій, симпозіумів, олімпіад;
    • присудження звань «Почесний доктор Академії» або «Заслужений професор» іноземними представниками (ректорам ВНЗ-партнерів, представникам відомих підприємств та фірм);
    • співробітництво на рівні факультетів, інститутів та кафедр (спільні дослідження стажування; подвійне керівництво дипломами, участь у комісіях по захисту дипломів; координація навчальних планів; єдиний випускний екзамен; спільні публікації);
    • розширення діяльності міжнародної асоціації випускників (запрошення колишніх випускників в аспірантуру, докторантуру, знижки при постачанні на навчання іноземних студентів для наших колишніх випускників – записати це в Статут даної організації);
    • активізація співробітництва з Італією (університет м. Тренто) та Сирією (університет м. Хомс);
    • укладання нових договорів про співробітництво з закордонними ВНЗ;
    • сумісні наукові проекти з зарубіжними ВНЗ;
    • висвітлення діяльності ВНЗ в ЗМІ за кордоном;
    • створення кафедри (підрозділу) європейської інтеграції;
    • створення Євроклубу;
    • організація регулярних інформаційних візитів представників іноземних ВНЗ та підприємств зв’язку + культурна програма;
    • створення кар’єро-центру для допомоги випускникам у працевлаштуванні;
    • започаткування стипендії ім. О.С. Попова (спільно з Мінтранс, МОН, ДААД).

Чужого навчайтесь – свого не цурайтесь.
Т.Г. Шевченко

Напрям 9

Впровадження кредитно-модульної системи навчання

У травні 2005 року Україна вступила у європейський освітній і науковий простір.

В межах цього простору повинні діяти  єдині умови визнання дипломів про освіту, працевлаштування і мобільності громадян, що має підвищити конкурентноздатність європейського ринку праці і освітніх послуг. “Болонською декларацією” затверджено принципи, які повинні виконуватись в кожному навчальному закладі ІІ – ІV рівня акредитації.

Кредитно-модульна система дозволяє створити потоки і групи для навчання за різними програмами:

  • магістра інновацій з метою одержання поглиблених спеціальних умінь та знань інноваційного характеру, продукування нових знань для вирішення проблем професійних завдань в галузі телекомунікацій;
  • магістра інженерії (або технологій) з метою одержання відповідних знань та умінь для проектування мереж та систем зв’язку, технічної діагностики, працездатності нових систем та технологій (виконувати процедури ідентифікації нового технічного обладнання і технологій відносно конкретних мереж та систем).
  • бакалаврату, успішне виконання якої забезпечує знання та вміння для виконання функціональних обов’язків на інженерних посадах в галузі зв’язку, виконувати під керівництвом магістра окремі доручення по впровадженню нових технологій та обладнання.
  • бакалаврату, яка забезпечує задовільні знання та вміння, синтезовані на основі тільки нормативних навчальних дисциплін, освоєння якої потребує суттєвої зміни в послідовності і термінах вивчення окремих модулів (включаючи навчання з граничним терміном).

Накопичені в процесі навчання знання та практичні уміння повинні забезпечити функціональні обов’язки фахівців із телекомунікаційної інженерії, техніків з діагностики та обслуговування конкретного технологічного обладнання зв’язку.

Вимоги до вступника на навчання за програмою магістра інновацій: середній бал додатку до диплому бакалавра не нижче 4,75 за відсутності задовільних оцінок та вільне володіння іноземною мовою.

Вимоги до вступника на навчання за програмою магістра інженерії: середній бал додатку до диплома бакалавра не нижче 4,5 за відсутності задовільних оцінок та вміння працювати з іноземною технічною літературою.

Вимоги до випускника бакалаврату, якому присвоюється кваліфікація інженера: середній бал додатку до диплома – не нижче 4 балів.

Хороший учитель может научить других даже тому,
Чего сам не умеет.
            Тадеуш Котарбинский

Напрям 10

Відтворення кадрового потенціалу

Важливим чинником комплексної та гармонійної діяльності Академії в умовах розбудови інформаційного суспільства є збереження та постійне оновлення висококваліфікованого науково-педагогічного середовища. Забезпечити продуктивність і конкурентоспроможність, з одного боку, та досягнути позитивних результатів у реалізації базових завдань розвитку інформаційного суспільства, з іншого, має формування нової генерації науково-педагогічних кадрів та інтеграція її у коло наукової еліти галузі.

Академія, як складова національного освітньо-наукового простору, планує процес оновлення через:

  • формування комплексної системи відбору, виховання та розкриття науково-педагогічних здібностей в ланцюгу школяр – студент – магістр – аспірант – кандидат наук – доктор наук;
  • створення сучасної бази та умов для поєднання навчального процесу та практичної діяльності;
  • впровадження безперервності підвищення кваліфікації шляхом широкого залучення професорсько-викладацького складу та молодих фахівців до виконання НДДКР на замовлення галузевих і державних організацій, установ, операторів і виробників обладнання;
  • ступеневість освіти, що передбачає завершену і поступову наскрізну підготовку фахівців у галузі зв’язку на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні в залежності від кваліфікації, що набувається;
  • динамічний характер підготовки науково-педагогічних кадрів, що забезпечується постійним коригуванням змісту освіти відповідно до досягнень світової і вітчизняної науки, потреб галузі;
  • забезпечення виконання науково-педагогічними кадрами держбюджетних НДР, спрямованих на вирішення стратегічно важливих та негайних галузевих потреб, відповідно до тематичних планів виконання НДР Міністерства транспорту та зв’язку України, НКРЗ та операторів, напрямів діяльності ІТU, ВПС, IЕЕЕ, EURESCOM, ТеleManagement Forum тощо;
  • підготовку та активну участь студентів, магістрів, аспірантів і молодих вчених в конкурсах наукових робіт галузевого, державного та міждержавного рівнів;
  • залучення студентів, магістрів та аспірантів до складу наукових колективів з виконання держбюджетних і госпрозрахункових науково-дослідних робіт, розроблення та впровадження складних наукоємних науково-технічних систем;
  • створення центрів сертифікації фахівців з метою підвищення кваліфікації як фахівців галузі зв’язку України, так і професорсько-викладацького складу академії;
  • забезпечення роботи двох спеціалізованих рад з захисту докторських і кандидатських дисертацій за чотирма спеціальностями напряму «Телекомунікації» та спеціалізованої ради з захисту кандидатських дисертацій за двома спеціальностями напряму «Економіка»;
  • забезпечення наближення тем та результатів дисертаційних досліджень до вирішення актуальних наукових проблем розвитку світового та державного ринку інфокомунікацій;
  • збільшення частки дослідно-конструкторських робіт з залученням до виконання талановитої молоді;
  • забезпечення умов для плідної наукової праці через пропорційність навчального та наукового навантаження;
  • матеріальне та моральне стимулювання професорсько-викладацького складу до наукової діяльності.

Тематика дослідження магістерських та аспірантських робіт, узгодження з науковими задачами галузі:

  • дослідження та розробка перспективних методів формування та обробки сигналів у системах зв’язку;
  • автоматизація (САПР) проектування цифрових мереж зв’язку та керування ними;
  • розробка комунікаційного та прикладного програмного забезпечення для комп’ютерних мереж;
  • дослідження волоконно-оптичних ліній та систем зв’язку;
  • цифровізація телефонних мереж абонентського доступу та розробка цифрових систем передачі інформації;
  • модернізація існуючих телефонних станцій електромеханічних систем на міських та міжміських мережах зв’язку України;
  • удосконалення системи якості електрозв’язку та автоматизація контролю характеристик якості;
  • дослідження шляхів та розробка принципів удосконалення технології та автоматизації поштового зв’язку;
  • розробка норм і нормативних документів для галузі;
  • економіка та управління галузі зв’язку;
  • проектування лінійно-кабельних споруд зв’язку.

Науку часто смешивают со знанием – это грубое недоразумение.
Наука есть не только знание, но и сознание,
То есть умение пользоваться знанием как следует.
Василий Ключевский

Напрям 11

Розвиток фундаментальних
та прикладних наукових досліджень

Згідно з Національною стратегією розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки, особливу увагу в процесі формування інформаційного суспільства необхідно приділити випереджальному розвитку фундаментальних і прикладних досліджень та наукомістких технологій, які створюються на їхній основі, розвитку вітчизняної індустрії програмування, інфраструктури виробництва ІКТ. Серед інших пріоритетними вважаються дослідження, пов’язані з розв’язанням: технологічних проблем розвитку інформаційного суспільства, проблем багатомовності ІКТ, перспективних інформаційних технологій навчання, а також пов’язаних із забезпеченням нових можливостей доступу та використання інформації в різних сферах, розробкою високопродуктивних багатопроцесорних систем і кластерних технологій на базі складних математичних моделей, створенням економних технологій доступу до обчислювальних ресурсів у розподілених середовищах тощо.

Усвідомлюючи це, наукові дослідження Академії, як провідного вищого навчального закладу України з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців галузі зв’язку, націлені в першу чергу на забезпечення науково-технічних умов формування єдиного інформаційно-комунікаційного простору України з урахуванням світових тенденцій. Сьогодні наукові розробки Академії особливо актуальні, оскільки саме характеристики стану та динаміки інформаційно-комунікаційної сфери виступають у якості центральних показників конкурентоспроможності та розвитку кожної країни.

Діяльність Академії спрямована на збільшення національного потенціалу в сфері науково-технічних та дослідно-конструкторських розробок, виробництво інформаційно-комунікаційних технологій, забезпечення галузі кваліфікованими фахівцями. Академія завдяки потужному науковому потенціалу спроможна забезпечити виконання фундаментальних досліджень з метою отримання наукового продукту (нових теорій, концепцій, методів, методик тощо), що дозволяє суттєво впливати на створення принципово нових рішень, сприяє розвитку наукових шкіл. Прикладні дослідження спрямовані на виконання інноваційних розробок, більш зорієнтованих на отримання кінцевого результату, що дозволить суттєво підвищити їх конкурентоспроможність та значно поширити впровадження результатів.

Пріоритетні напрямки фундаментальних та прикладних досліджень мають формуватись згідно з

  • Законом України “Про телекомунікації”
  • Законом України “Про поштовий зв’язок”
  • Законом України “Про радіочастотний ресурс України”
  • Законом України “Про національну програму інформатизації”
  • Національною стратегією розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки.

Наукові дослідження Академії повинні забезпечити розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури, конкурентної та інноваційної інформаційної галузі, сприятимуть зростанню обсягів послуг, наданих з використанням національних інформаційних ресурсів.

Фундаментальні дослідження будуть спрямовані на

  • формування нового наукового напряму – Інфологія (Інфокомунікологія). Дослідження методів створення й експлуатації телекомунікаційних мереж та інформаційних ресурсів, а також впливу практично необмеженого доступу до інформації на людину і суспільство в цілому;
  • дослідження електричних кіл та електромагнітних полів при експофункціональних діях, що дозволять використовувати явище виділення активної потужності реактивними елементами електричного кола та явище виникнення в діелектрику направленого руху одночасно електричних і магнітних монополів, і таким чином компенсувати неприпустимі втрати енергії сигналу в обладнаннях радіотехніки і телекомунікацій та в середовищі поширення радіохвиль;
  • дослідження пов’язані з розвитком квантової теорії інформації та захистом інформації.

Прикладні дослідження сприятимуть:

  • розробці та впровадженню інфокомунікаційних послуг на сучасних програмних платформах для мереж наступного покоління (NGN);
  • розробці нормативної документації галузі та процедур проектування мереж зв’язку як основи національної стандартизації в області проектування, суть яких пов’язана безпосередньо з впровадженням нових технологій та систем зв’язку (державні та галузеві керівні нормативні документи);
  • дослідження з технічного та криптографічного захисту інформації в мережах зв’язку;
  • здійсненню ТЕО та проведенню дослідницьких і проектних робіт з будівництва та реконструкції лінійно-кабельних споруд і мереж зв’язку України;
  • дослідженням з імітаційного моделювання структур та операційної діяльності операторів зв’язку в ринковому середовищі з використанням математичних, статистичних моделей та методів прогнозування їх економічного розвитку;
  • дослідженням ефективності надання фінансових послуг в галузі зв’язку, щодо їх подальшого розвитку;
  • дослідженням з удосконаленням організаційної та техніко-технологічної інфраструктури поштового зв’язку України.

Особливу увагу, згідно з першочерговими завданнями національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні, Академія приділятиме проектам для розвитку вітчизняної індустрії виробництва програмного забезпечення на базі сучасних Internet технологій для телекомунікаційних мереж з архітектурою клієнт-сервер або однорангових, а саме: розробкам систем управління роботою персоналу підприємства з можливістю видачі та контролю за виконанням завдань, пошуку в мережі необхідної інформації за допомогою впровадження нових механізмів, програмної підтримки функцій ІР-телефонії, дистанційного контролю за станом обладнання мережі.

У 2006-2012 рр. планується за рахунок держбюджетних НДР, які виконують кафедри, здійснити дослідження з питань, що можуть бути віднесені до державних цільових програм, таких як:

  • програма “Нові технології та засоби діагностики і лікування найбільш поширених захворювань” – розробка експертних діагностичних систем за напрямками: експрес-діагностика та самодіагностика захворювань за результатами анамнезу, виявлення чинника токсикологічного захворювання, розробка систем цифрової обробки рентгенівських знімків та ультразвукових ехограм;
  • програма “Системний аналіз, методи та засоби керування процесами різної природи; методи оптимізації, програмне забезпечення та інформаційні технології у складних системах” – розробка системи розпізнавання розмовної української мови; системний аналіз впливу новітніх досягнень в галузі інфокомунікацій на розвиток телекомунікаційної інфраструктури;
  • програма “Телекомунікаційні системи та інформаційні ресурси” – розробка експертної системи щодо прогнозування пріоритетних напрямів науково-технічних досліджень в галузі інфокомунікацій та інформатизації; експертної системи щодо оцінки інфокомунікаційних систем та технологій.

Академія бере активну участь в реалізації виробничих планів підприємств галузі.

  1. Розробка обладнання для цифрових радіорелейних ліній, обладнання швидкісного абонентського доступу типу ADSL.
  2. Розробка автоматизованих систем проектування, планування та обліку споруд зв’язку.
  3. Проектування регіональних систем зв’язку.
  4. Проведення робіт, які сприяють створенню національної інформаційної інфраструктури – вирішення проблем інформаційного забезпечення сільських, міських та обласних адміністрацій.
  5. Проведення робіт з удосконалення магістральних та обласних схем перевезень пошти, оптимізації кількості поштових вузлів в областях з метою мінімізації витрат і доведення якісних показників до міжнародних стандартів.
  6. Вирішення питань, пов’язаних з тарифами на послуги та взаєморозрахунками між операторами зв’язку.

Нужно, чтобы человек понял, что он – творец и хозяин мира,
что на нем ответственность за все несчастья земли
и что ему же принадлежит Слава за все хорошее, что есть в жизни.
Р. Роллан

Напрям 12

Рейтингова мотивація
професорсько-викладацького складу Академії

Важливим чинником успішного розвитку Академії і досягнення мети, сформульованої в Концепції, є мотивація працівників до праці і професійного зростання. Відсутність прийнятного механізму мотивації праці співробітників веде до витоку кваліфікованих кадрів, а для інноваційних та інших організацій з високим рівнем спеціалізації ця проблема може обернутись справжньою катастрофою.

Мотивація до праці забезпечується системами матеріального і нематеріального стимулювання персоналу.

Система матеріального стимулювання персоналу

Система матеріального стимулювання персоналу безпосередньо впливає на результати трудової діяльності. Винагорода, яку одержує працівник, залежить від індивідуальних або групових відмінностей у виконанні діяльності. Складові оплати праці за результатами: грошові виплати за виконання поставлених цілей; індивідуальні винагороди індивідуальні винагороди, або премії; програми розділення прибутку, коли співробітники одержують певний відсоток прибутку тощо. Оскільки така система оплати праці найбільш ефективна, коли не є монотонною, необхідний регулярний перегляд існуючої системи мотивації, її зміна і коректування відповідно до тих цілей, що стоять перед Академією.

Для впровадження системи матеріального стимулювання персоналу необхідно вирішити три основні завдання:

  • розробити критерії, що дозволяють однозначно визначити ступінь участі співробітника в роботі (рейтинг);
  • усунути передумови до самозаспокоєності співробітників;
  • визначити раціональні розміри і співвідношення між базовим окладом, “соціальним портфелем” і додатковими стимулами за участь в проекті.

Найбільш складним завданням стимулювання праці і професійного зростання працівників є вироблення системи показників – критеріїв оцінки участі фахівця в роботі Академії – що характеризують “значущість” співробітника і ефективність його участі в роботі, оскільки для оцінки професіоналізму співробітника і ступеня його участі в роботі існують понад 50 показників.

Розробка механізму мотивації співробітників до праці і підвищення професіоналізму не повинна здійснюватись “за шаблоном”. Найбільша продуктивність праці, за інших рівних умов, досягається у разі виявлення індивідуальних мотивів співробітників і адаптації механізму їх задоволення. Ефект збільшується, якщо співробітник має можливість взяти безпосередню участь в розробці відповідної програми. При орієнтації тільки на заробітну плату слід чекати лише мінімальну віддачу від фахівця.

Можливості професійного зростання і підвищення кваліфікації – теж сильний мотив, за допомогою якого можна управляти людьми.

Ефективність роботи співробітників безпосередньо залежить від їх індивідуальних можливостей і професіоналізму. Тому важливо запровадити в Академії систематичне і планове навчання, яке повинне сприйматись не як екстраординарна подія, а як звичайний процес.

Для реалізації системи матеріального стимулювання необхідно провести:

  • діагностику системи матеріального стимулювання;
  • матеріальне стимулювання адміністративно-управлінського персоналу за результатами виконання завдань;
  • матеріальне стимулювання професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і навчально-допоміжного персоналу.

У свою чергу матеріальне стимулювання професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і навчально-допоміжного персоналу припускає:

  • розробку системи мотивуючих доплат і надбавок;
  • вибір загальних принципів преміювання і видів премій;
  • визначення процедур преміювання за особистими результатами праці.

Для преміювання за результатами праці підрозділу:

  • аналіз функцій підрозділів, розробка критеріїв виконання підрозділом завдань, визначення розрахункових коефіцієнтів;
  • розробка положення про матеріальне стимулювання;
  • контрольний розрахунок фонду оплати праці за нових умов преміювання.

Найменшою мотивуючою дією є допомога, або так званий “соціальний пакет”, до якого відносяться:

  1. Додаткова допомога (за невідпрацьований час): відпустки і канікули; оплата лікарняних листків; виплата при звільненні; страховка по безробіттю і додаткові посібники з безробіття (виплачується людям, що залишилась без роботи не з своєї вини).
  2. Виплата страховок: компенсації при нещасних випадках; страхування життя; госпіталізація, медичне страхування і страхування непрацездатності.
  3. Пільгові послуги: персональні послуги (кредитування співробітників, консультативні послуги, різні програми допомоги службовцям, оренда квартири за рахунок підприємства); пільги, пов’язані з роботою (відпустка по догляду за дітьми, оплата транспортних витрат, послуги, пов’язані з харчуванням, оплата навчання тощо).
  4. Пенсійні схеми.

Розробка і впровадження сучасної системи матеріального стимулювання – завдання, в першу чергу, служби управління персоналом, проте зусиль тільки цієї служби для вирішення подібного завдання явно недостатньо. Очевидно, що в розробці систем матеріального стимулювання повинні брати участь співробітники служби персоналу, планово-економічних структур, начальники провідних структурних підрозділів.

Впровадження нової системи матеріального стимулювання – процес тривалий. Він проходить в декілька етапів:

  • запуск пілотного проекту, в ході якого йде збір даних про успіхи і недоліки нової системи. Звичайно такий проект запускається в декількох структурних підрозділах строком до одного кварталу;
  • аналіз причин невдач і корекція (або проекту, або поведінки співробітників в ході впровадження);
  • паралельно з пілотним проектом йде проект “внутрішнього PR”, який забезпечує інформаційну складову процесу управління змінами в організації.

Система нематеріального стимулювання персоналу

Система нематеріального стимулювання персоналу включає:

  • надання допомоги;
  • нагороди і статусні відмінності;
  • психологічні способи стимулювання.

Використання другого методу нематеріальної мотивації, пов’язаного з нагородами і статусними відмінностями, припускає застосування двох основних принципів:

  1. Нагородження завжди має символічне значення. Цінність нагороди визначається не її матеріальною вартістю (речі або послуги), а її значущістю для того співробітника, якого нагороджують.
  2. Нагорода носить винятковий характер і вручається за видатні результати роботи співробітника. Тобто незалежно від характеру нагороди, одержати її можуть тільки окремі співробітники і лише за досягнуті результати. Інакше цей метод втрачає свою мотивуючу силу.

На відміну від допомоги цей вид мотивування використовується тільки при нагородженні за успіхи, а не надається “автоматично” всім співробітникам.

Кажучи про психологічні способи мотивування співробітників, не можна не згадати про внутрішню мотивацію – прагнення здійснювати діяльність заради неї самої, заради нагороди, яка міститься в самій діяльності. Такий чином передбачається, що кожна людина прагне до досягнень і автономії в сфері діяльності, яка її цікавить.

Все новое поначалу кажется невозможным.
И все-таки потом мы это на себя одеваем.
Я. Ипохарская

Напрям 13

Перепідготовка та підвищення
кваліфікації фахівців

Швидкий, динамічний розвиток галузі зв’язку, впровадження нових технологій та техніки вимагає від фахівців галузі постійно підвищувати свій професійний рівень, поглиблювати та оновлювати професійні знання, отримувати нові кваліфікації або спеціальності на підставі здобутого раніше рівня освітньої підготовки і набутого практичного досвіду. Щоб бути на рівні вимог, які потребує від нього галузь, фахівець повинен вчитись протягом всього життя.

Таким чином, основу системи перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців галузі зв’язку складають принципи:

  • вивчення новітніх технологій і систем у галузі;
  • безперервність перепідготовки та підвищення кваліфікації;
  • поєднання теоретичного навчання з набуттям практичних навичок;
  • активізація самостійної освіти фахівців, формування у них потреби постійно оновлювати свої знання;
  • індивідуалізації навчання та впровадження різних форм навчання, з урахуванням специфіки галузі.

Перепідготовка та підвищення кваліфікації здійснюється як для громадян України, так і іноземних громадян на договірних засадах з підприємствами, установами і організаціями галузі та фізичними особами.

Форми та термін навчання визначаються відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань освіти. Кількість фахівців, напрями перепідготовки визначаються шляхом моніторингу існуючої та перспективної потреби у фахівцях кадрової політики підприємств галузі.

Перепідготовка та обов’язкове підвищення кваліфікації фахівців галузі забезпечується шляхом:

  • цільового фінансування перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців окремою статтею у кошторисах підприємств;
  • забезпечення зразками нової техніки;
  • створення системи короткострокових курсів та консультаційних центрів для забезпечення перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у різних містах України та країнах близького зарубіжжя;
  • уведення в ліцензійні угоди операторів зв’язку та інших підприємств галузі вимог щодо підвищення кваліфікації фахівців у галузевих закладах освіти і стажування викладачів на підприємствах галузі.

 

Дайте мне точки опоры – и я переверну мир.
Архимед

Напрям 14

Розвиток матеріальної та соціальної бази,
заходи щодо енергозбереження

Зміни в технології галузі, постійний розвиток елементної бази засобів і систем телекомунікацій потребує постійної модернізації існуючих і створення нових лабораторій.

Тому одним із важливих завдань є:

  • оснащення усіх лабораторій сучасним обладнанням та комп’ютерною технікою;
  • організація комерційного надання інфокомунікаційних послуг, в першу чергу, на платформі NGN.

Швидке поширення послуг світової мережі Інтернет потребує подальшого запровадження комп’ютерів у навчальний процес, на виробництві та вдома гостро ставить проблему розробки й видання конспектів лекцій, підручників та інших методичних матеріалів на електронних носіях. Для розгортання роботи у цьому напрямку доцільно:

  • розробити засади функціонування електронної бібліотеки Академія, передбачити достатнє матеріально-технічне та кадрове забезпечення;
  • створити робочу групу з розробки мультимедійних та інтерактивних методів навчання і створення сучасних навчальних курсів;
  • створити можливості для видання усіх видів методичних матеріалів на електронних носіях.

Основною метою соціально-економічного розвитку Академії на середньострокову перспективу є формування такої моделі її розвитку, яка б відповідала довгостроковому потенціалу зростання, здатності забезпечувати послідовність підвищення добробуту студентів та викладачів, ефективне відтворення зміцнення конкурентоспроможності підготовлених фахівців з усіх напрямків на сучасному ринку освітніх послуг.

Найважливішими заходами щодо соціально-економічного розвитку Академії при функціонуванні у конкурентному середовищі вважати:

  • впровадження нової філософії освітнього бізнесу та соціальної відповідальності через створення механізму взаємодії керівництва, викладачів, студентів і суспільства;
  • створення системи організаційних, фінансових, науково-методичних заходів щодо питань відбору, навчання і виховання талановитої та обдарованої молоді, створення умов для її інтелектуальної праці, соціального захисту й ефективного використання в галузях економіки України;
  • розвиток форм і утримування соціально-економічної діяльності на основі нових знань і новітніх інформаційних технологій;
  • розвиток ринкових відносин у відділах, на кафедрах і службах Академії, підвищення самостійності цих підрозділів, розширення впроваджень всіх структурних підрозділів Академії та їх керівників одночасно з підвищенням рівня їхньої відповідальності, всебічний розвиток самоврядування;
  • спрямованість соціально-економічної діяльності на зміцнення взаємозв’язків і вирішення завдань економічного розвитку міста, інших вузів для більш широкого задоволення їх потреб;
  • розширення рівня інформатизації всіх видів і форм соціально-економічної діяльності.

Стратегічною задачею економічного розвитку Академії слід вважати: подальше зміцнення матеріально-технічної бази, а тому необхідно забезпечити найбільш повне задоволення фінансових потреб навчального, наукового та виховного процесу.

З цією метою необхідно:

  • залучати поряд із державним фінансуванням позабюджетні кошти, отримані від надання платних освітніх, наукових та інших послуг;
  • поступово модернізувати лабораторну базу інститутів та факультетів Академії, розвивати Центр комп’ютерних технологій, забезпечувати комп’ютерами студентів і викладачів згідно з нормативами;
  • модернізувати бібліотеку як головний навчально-науковий цех відповідно до перспективної програми її розвитку, забезпечувати впровадження в її роботі нових інформаційних технологій;
  • модернізувати базу навчальних і виробничих практик, забезпечувати фінансові й матеріально-технічні потреби навчальних і виробничих практик;
  • поступово провести капітальний ремонт усіх гуртожитків Академії, а також аудиторного і лабораторного фонду;
  • забезпечити подальший розвиток студентських буфетів, їдалень, бази відпочинку;
  • сприяти матеріально-технічному забезпеченню медпункту.

Важливим напрямом економічного зростання Академії стануть заходи щодо використання енергозберігаючих проектів, а саме:

  • оснащення об’єктів навчальних споруд, лабораторних корпусів та гуртожитків приладами обліку (лічильниками) води, природного газу, теплової енергії та приладами регулювання енергоносіїв, а також забезпечити децентралізацію опалення шляхом спорудження автономних міні-котелень;
  • забезпечити при виконанні капітальних ремонтів поліпшення теплотехнічних властивостей будинків – дахів, вікон, підмосток, виконання гідроізоляції стін, заміни інженерного, насамперед, теплового та санітарно-технічного обладнання;
  • впроваджувати організаційні заходи у сфері планування навчального процесу: введення жорстокого графіка використання енергоємного лабораторного обладнання, суворий контроль за використанням встановленого внутрішнього розпорядку, що обмежує необґрунтоване перебування співробітників та студентів в навчальних корпусах, скорочення часу вечірніх занять студентів вечірньої та заочної форми навчання;
  • організувати інформаційно-роз’яснювальну роботу серед працівників і студентів. Критерій успішності програми – зменшення енергоспоживання протягом року на 10%.

Соціальні задачі розвитку Академії повинні забезпечити:

  • максимально можливий, відповідно до існуючих норм проживання, співробітників та студентів, приведення його у відповідність з діючим законодавством;
  • у сфері оплати праці та регулювання доходів необхідне створення підвищеної мотивації поведінки викладачів та студентів, удосконалити систему матеріального та морального заохочення;
  • ефективну систему соціального захисту учасників навчально-виховного та наукового процесу, в тому числі ветеранів закладу, пенсіонерів, для чого розробити програми підтримки та соціального захисту науково-педагогічних працівників і студентів;
  • розвиток систем соціального страхування, що забезпечує працівникам їх гарантії, у тому числі страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, створення для працюючих здорових і безпечних умов праці, організовувати відпочинок та оздоровлення студентів та працівників Академії.

Важливим пріоритетом соціальної політики є сприяння забезпеченню ефективної зайнятості з тим, щоб вивільнення науково-педагогічних працівників в умовах зниження навантаження не призвело до одночасного масового звільнення і проходило шляхом впровадження альтернативних заходів для збереження необхідного кадрового потенціалу.

Забезпечити подальше впровадження в усі сфери діяльності Академії:

  • електронних засобів створення, тиражування і презентації студентам навчально-методичної документації;
  • сучасних технологій управлінської роботи (комп’ютеризація, інформатизація, сучасні засоби зв’язку, електронна пошта та електронний документообіг в Академії);
  • упорядкування функціонування структурних підрозділів (режим роботи, час прийому відвідувачів, дизайн робочих місць).