Skip all go to Content
Skip all go to News
Skip all go to Navigation

ЗВ'ЯЗКІВЕЦЬ МАЙБУТНЬОГО - ЯКИМ ВІН ВБАЧАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ?

- Вибухоподібний розвиток у сфері телекомунікацій як на світових, так і на вітчизняних теренах цілком об'єктивно викликає адекватну реакцію освітян галузі. У нас, в Україні, дедалі зростає кількість нових за формою та змістом вищих навчальних закладів. Згадаймо хоча б навчально-науково-дослідний Інститут телекомунікацій та інформатизації при НТУ «КПІ», технічний університет телекомунікацій та інформатизації у Києві... Нині, за загальними підрахунками, майбутніх зв’язківців готують не менш як 10 навчальних закладів, які мають III та IV рівні акредитації. Отже, можна впевнено стверджувати, що сьогодні прискорено формується ринок відповідних освітніх телекомунікаційних послуг, а відтак - і ринок наукової, інженерної та технічної робочої сили - випускників цих вищих навчальних закладів. Тож, що робиться нині в академії, аби її вихованці користувалися попитом, або, іншими словами, чи є «продукція» ОНАЗ справді конкурентоспроможною?

- Справді, ринок освітніх телекомунікаційних послуг і, відповідно, ринок наукової, інженерної та технічної робочої сили нині має стійку тенденцію до розширення. Щоправда, оцінювати цей процес як беззастережно позитивний ми не можемо. Адже, на жаль, в Україні досі не прогнозуються потреби держави в тих чи інших фахівцях - так, як це робиться у західних країнах. Наприклад, у США існує спеціальний довідник, який перевидається кожні 2 роки. Саме звідти зазвичай можна дізнатися, скільки фахівців, скажімо сфери телекомунікацій, потребуватиме ця країна (порівняно з даними поточного року) у найближчі 5 чи 10 років.

Таким чином, молода людина, яка щойно постала перед вибором свого професійного шляху, може цілком свідомо зіставити власні особисті інтереси з інтересами суспільства, а відтак і не хвилюватися за свою долю після здобуття освіти. Не є секретом, що вітчизняна молодь, зокрема і випускники вищих навчальних закладів, поповнює лави безробітних або тих, хто змушений працювати не за отриманою на студентській лаві спеціальністю. І однією з причин цього, безумовно, негативного явища є те, що й досі в нашій країні підготовка фахівців у будь-якій сфері здійснюється доволі самопливно, без належного наукового та соціального обґрунтування. Водночас не можна нехтувати й такою важливою обставиною: саме за умов жорсткої конкуренції навчальні заклади отримують додатковий стимул для вдосконалення засобів та методів освіти, що надалі неодмінно позначиться на перспективах професійного зростання їхніх вихованців.

Що ж до нашого закладу, можу сказати впевнено: конкуренції ми не боїмося! Національна академія зв'язку має славні освітні традиції, багатий досвід і потужний науково-технічний потенціал, що є запорукою справді сучасного рівня підготовки наших випускників. Відтак, ми стабільно зберігаємо позицію дійсно провідного вищого навчального закладу України, що забезпечує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців зв'язку з усіх спеціальностей. Рейтинг будь-якого вузу насамперед залежить від того, як і де працюють його вихованці. І тут нам ніколи не доводиться червоніти: наші колишні студенти успішно трудяться, часто обіймаючи найвідповідальніші посади в галузі зв'язку та інформатизації. Нам є чим і ким пишатися!

- За понад сім десятиріч свого існування заклад, який Ви нині очолюєте, дав освіту величезному загалу висококваліфікованих фахівців, які нині розлетілися по всьому світу. В Академії працювало чимало видатних учених і педагогів, а сьогодні її провідні викладачі гідно репрезентують інтереси галузі українських телекомунікацій у повноважних міжнародних організаціях.

А проте на одному з недавніх засідань Колегії Держкомзв'язку та інформатизації України, Ви, Петре Петровичу, зазначили, що головним завданням ОНАЗ є досягнення світових стандартів підготовки молодих зв'язківців. Конкретизуйте, будь ласка, що мається тут на увазі?

- Підставою для цього твердження є повне усвідомлення того неспростовного факту: перспективи майбутнього нашої Академії, як, втім, і усієї галузі телекомунікацій, нерозривно пов'язані з рухом уперед. Дедалі ширшого застосування набувають у нас сучасні засоби та методики навчання, розроблені силами нашого колективу із залученням найцінніших надбань провідних вітчизняних та іноземних навчальних закладів. Зрозуміло, що при цьому широко користуємося найсучаснішими досягненнями у сфері комп'ютерних та інформаційних технологій. Втім, маємо чимало ще й досі не вирішених проблем. Про що тут ідеться передусім? Як відомо, вчені Академії зробили вагомий внесок у створення та розвиток теоретичних основ зв'язку. Природно, свої знання вони намагаються якнайповніше передавати студентам. Проте теорія має постійно підкріплюватися відповідною практикою. На жаль, поки що ми не можемо повною мірою забезпечити наших вихованців сучасним обладнанням, яке дало б змогу належно застосовувати наші теоретичні напрацювання. Наголошу, саме повною мірою, оскільки сьогодні ми маємо у своєму розпорядженні кілька справді першокласних лабораторій, наприклад швидкої комутації пакетів, структурованих кабельних мереж тощо.

Існує одна обставина, до якої я окремо хотів би привернути увагу читачів нашого журналу. Як свідчить досвід, сучасний фахівець, який зосереджує свій професійний інтерес лише у певній конкретній сфері, зазвичай багато втрачає щодо своєї конкурентоспроможності. Саме тому в Академії планується поряд із традиційними напрямами підготовки фахівців («Телекомунікації», «Радіотехніка», «Поштовий зв'язок», «Економіка та менеджмент») впровадити такі, що охоплюють сфери економіки та права, менеджменту та зв'язків із громадськістю... Я особисто впевнений у тому, що подальший розвиток ОНА'З просто неможливий без постійного вдосконалення професійної підготовки спеціалістів, базу якої мають становити три складові: фундаментальна, гуманітарна та професійно-технічна ос віта.

- Сьогодні на мережах загального користування Україна експлуатується широкий спектр обладнання, побудованого за різними технічними та технологічними принципами (від ВОЛЗ та цифрових комутаційних станцій до застарілих мідних кабелів та аналогових АТС). Наскільки, на Ваш погляд, якість існуючої фундаментальної та спеціальної підготовки вихованців Академії дозволяє врахувати це розмаїття? Яким є «пусковий термін» молодого фахівця? Чи вважаєте Ви за доцільне докладати якихось додаткових зусиль для додаткового, спеціалізованого навантаження студента, аби він міг працювати з новітніми зразками сучасного обладнання - скажімо, комутаційною системою С-32?

- Це дуже цікаве запитання, до того ж - вкрай актуальне. Віддаючи перевагу фундаментальним дослідженням та формуванню у студентів відповідних практичних навичок, ми зараз робимо наголос для них на «вмінні вчитися». Академік О.М. Крилов у своїй чудовій книзі «Мої спогади» (дуже радив би усім, хто з нею не знайомий, обов'язково прочитати) зазначав: «Ніяка школа не в змозі дати готового інженера, керівника цеху чи самостійного конструктора, але вона повинна дати основні знання, основні принципи, певні основні навички та, окрім знань, ще й вміння застосовувати знання до справи. Тоді саме практика стане для людини тією безперервною протягом усього життя школою, в якій вона не потрапить до рутини, але з кожним роком буде удосконалюватися й стане інженером-керівником виробництва або справжнім конструктором-новатором у своїй справі». Як я вже зазначав, практичним навичкам у наших вихованців в Академії приділяється чимало уваги. Втім, було б зовсім не зайвим, аби студент ОНАЗ. Вже перебуваючи на третьому-четвертому курсі, знав би (бодай орієнтовно) місце своєї майбутньої роботи, а можливо, готував би й дипломну роботу на замовлення підприємства. Нині, спільно з провідними суб'єктами вітчизняного телекомунікаційного ринку - ВАТ «Укртелеком» та УДППЗ «Укрпошта» - ми вже працюємо над практичним втілення таких задумів.

Трохи докладніше скажу про С-32. Безперечно, ми надаємо перевагу цій системі. По-перше, це обладнання нашого, вітчизняного виробника, по-друге, саме в Одесі, на базі ОНАЗ свого часу було виконано одразу кілька важливих науково-дослідних робіт, спрямованих на розробку методики використання С-32 на мережах зв'язку. Відтак, як на мене, цілком природно, що в навчальному процесі цій системі приділяється особлива увага.

- Передовий досвід вищої школи в усьому світі переконує: викладачі неодмінно миють поєднувати власне педагогічну діяльність з творчою науковою. Відомо, що і в ОНАЗ це досить широко практикується, чи не так?

- Справді, Академія, невпинно збільшуючи обсяги науково-дослідних робіт, має, на мій погляд, непересічні здобутки. Справді, лише за 2001 рік наші доходи від виконання наукових досліджень на договірних засадах для ВАТ «Укртелеком» та УДППЗ «Укрпошта» зросли в 1,5 рази. Участь у цих роботах бере майже половина професорсько-викладацького складу Академії. Із задоволенням відзначу, що вся тематика таких договорів мала беззаперечну і не лише наукову, а й науково-практичну цінність, що підтверджується впровадженням їх результатів у виробництво, зростанням кількості наших партнерів як серед вітчизняних, так і серед іноземних телекомунікаційних компаній.

Наші провідні вчені та науковці взяли участь у підготовці таких, на мій погляд, справді фундаментальних видань, як «Концепція розвитку ВАТ «Укртелеком» на період до 2005 р.» та книга «Сучасні телекомунікації України: мережі, технології, економіка, регулювання», «Російсько-українсько-англійський словник з електрозв'язку» та «Англійсько-український словник з електрозв'язку та інформатики». Особливо хотів би відзначити працю на тему «Удосконалення та впровадження оптимізованої схеми магістральних та обласних перевезень пошти», яку згідно з рішенням Держкомзв'язку та інформатизації України вже цього року буде висунуто на здобуття високої відзнаки - Державної премії України у галузі науки і техніки.

До того ж у 2001 році у нас відкрито лабораторії таких провідних фірм, як «Cіsсо Systems» та «Моtоrоlа», що дозволило якісно підвищити рівень обізнаності у вельми перспективних напрямках розвитку галузі – пакетній комутації та мікропроцесорній техніці. Завдяки співпраці із «золотим партнером» фірми «Cіsсо Systems» з навчання - трейдинговою компанією РROIN СОNSALTING (Австрія) - ми підготували 10 викладачів-тренерів, які отримали сертифікати International Network Cisco Device (ІNСD).

У рамках проекту Регіональної співдружності зв'язку зі створення системи дистанційного навчання, який реалізується під егідою МСЕ, ми успішно розробили теоретично-практичний курс «Глобальна інформаційна інфраструктура та нові інформаційні технології», що має забезпечити підготовку та підвищення кваліфікації фахівців сфери телекомунікацій СНД.

Щорічно в ОНАЗ проходять міжнародні науково-практичні конференції з обміну досвідом у сфері інфокомунікацій та економіки, активними учасниками яких є як провідні спеціалісти та аспіранти Академії, так і представники вітчизняних та іноземних наукових і виробничих організацій.

Так, можна сміливо стверджувати: сьогодні в Одеській національній академії зв'язку створюються сприятливі умови для гармонійного поєднання науки з навчальним процесом, а, відтак, як мені здається, є достатньо підстав сподіватися й на те, що вже найближчим часом спектр нашої науково-практичної роботи істотно розшириться, а дослідження будуть ще ґрунтовнішими.

Користуючись цією чудовою нагодою, хотів би зараз звернутися не лише до тих молодих людей, які вже прийняли рішення пов'язати свою долю із благородною професією зв'язківця, але й до тих, хто ще не зробив визначального вибору.

Функціонування держави, її соціальна, політична, економічна, індустріальна та військова сфери перебувають у прямій залежності від роботи обчислювальних і інформаційних мереж, систем зв'язку та управління, електронних засобів та програмного забезпечення, що становлять технічну базу інформаційного простору. Справді, інформатизація суспільства проникає не лише в ділові кола, державні інституції, безпосереднє виробництво та сферу послуг, а й побут та стиль життя, вона багато в чому впливає й на звичні досі людські цінності. Отже, цілком правомірно можна стверджувати, що культура і освіта, туризм та система охорони здоров'я, транспорт і торгівля - усі інфраструктури і галузі у своєму розвиткові спиратимуться на досягнення інформаційної революції, використовуватимуть інфокомунікаційні засоби та послуги у сферах своєї діяльності.

Галузь зв'язку та інформатизації України, поза жодними сумнівами, посідає нині провідні позиції серед найбільш динамічно зростаючих галузей економіки України. Але забезпечити нашій державі входження до Глобальної інформаційної системи, можливість відкритого інформаційного обміну з іншими країнами здатна лише нова генерація висококваліфікованих, високоосвічених спеціалістів, котрі далі упроваджуватимуть і розвиватимуть сучасні телекомунікаційні та інформаційні технології.

Тенденції розвитку постіндустріального суспільства висувають принципово нові, достатньо жорсткі вимоги до організації й управління галуззю зв'язку та інформатизації. Підготовку саме таких фахівців, підкреслю особливо, цілком конкурентоспроможних на ринку праці, й проводить наш заклад. Тож ласкаво просимо до Академії!

- Дякуємо за зустріч!          

                                                          Розмову вели: В. Ількевич

С. Захаренко